Я та мій булер. 9 кіл пекла. Коло 5. Гнів та лінощі.

KARINA liked your comment

Olga liked your comment

NASTYA liked your comment

Kate liked your comment

RINA liked your comment

Alisaali liked your comment

TANYA liked your comment

Max liked your comment

Yourbuller liked your comment

Я усміхнувся, побачивши лайки своїх знайомих. Так. Це було саме те, чого я хотів. Правда, може самого себе лайкати і не треба було?... Та ну, навпаки, було б дивно якщо б буллер не лайкнув такий комент, тож все норм... Я мушу зробити їй так само боляче, як вона зробила мені. Задовбало, що навіть такі розумнички як вона, падають за Ромою... Я помщуся їм обом.

Я усміхнувся.

Залишилося всього пару штрихів. Я відкрив другий браузер і почав писати від свого нового аккаунту:

Yourbuller здається, наша #шлюшка вже в мережі. Як думаєте, вона нас читає?

***

Коли ми таки приїхали на річку я раптом почала реально злитися... Всі вони такі дволикі. Мої друзі, точніше, люди яких я вважала своїми друзями, виявилися не такими, якими я їх вважала...

Це мене реально бісило.... Ненавиджу! Чому все так?! Навіщо я взагалі сюди поїхала? Знала ж, знала, що буде тільки гірше!

Отак просто я перейшла від жадібності до гніву... Я ніколи їх не пробачу. Головне — пережити цю вечірку. Просто нічого не робити, нічим не виділятися і пережити її...

Народ розкладав намети і підстилки. Я пішла готувати банери для фоток... Та руки нормально не слухалися мене.

Річка цвіла. Була схожа більше на болото, ніж на реальну річку...

Раптом побачила, що Рома і Стас, два найбільш популярні хлопці в нашому класі, почали через щось битися прямо біля самої річки...

Дівчата навколо них теж вели себе дивно... Сперечалися, хто крутіший і хто переможе, деякі теж мало не побилися. Можливо, треба було б їх розійняти?

Я подивилася навколо, але вчителя ніде не було видно... І де він ходить, коли тут таке відбувається? Я, як староста, напевно таки мушу щось зробити...

Знов починала злитися. Та що ж за дні такі...

Я підійшла до всіх і рішуче подивилася на хлопців.

— Досить! Ми приїхали відпочивати, чи битися?

— Дивіться хто заговорив! – Стас раптом дійсно зупинився; він саме тримав Рому за шиворіт футболки і задоволено посміхався. – Наша шлюшка!

Я так і завмерла. Сльози самі навернулися на очі. Більше... Більше я напевно не зможу так гарно прикидатися що мені все одно... Я ніяка не шлюшка... Ні...

— Замовкни! – Рома відштовхнув його так, що той спіткнувся і впав прямо в воду.

Серце завмерло. За мене таки вступилися... В чаті він теж був не в захваті від цього всього, правда?...

— Ах ти ж придурок! – Стас швидко встав і, схопивши Рому за зап’ястя, теж потягнув того в це болото.

З очей нарешті впали перші сльози...