Нове житло.

Горобці оселилися під стріхою замку чарівниці. Те що вони опинилися на новому місці вони зрозуміли. Птахам було неясно як вони тут опинилися. Та робити вже нічого не залишалося. Їхнє гніздо з увіткнутим колоском вже було припасоване тут. Збоку здавалося, що вовк зробив краще горобцям- поселив їх в магічному місці. Але в піднебессі не було дерев, трави, дорожнього пилу, в якому полюбляли купатися горобці. В прямому сенсі цього слова - птахи були відірваними від землі. Пташенята вже вилетіли з батьківського гнізда і тут залишились лише горобець з своєю горобчихою. Вони приживалося на нових невідомих їм просторах. Води в хмарах утворювалися достатньо. Тож від спраги вони не страждали. Харчуватися залітали до феї. Скльовували крихти зі столу. Чарівниця була здивована їх присутністю.  І ось задзвонив телефон. Отой самий чарівний, що стояв у баби з дідом в хаті. 

-Ало,- взяла слухавку баба

-Доброго дня,- озвалася чарівниця

-І вам доброго. Щось трапилося?

-Подія не так щоб надщвичайна, але трохи дивна

-Розказуйте, ми слухаємо вас

-У мене оселились горобці

-Ця птаха навіть називається горобець хатній. Не має нічого дивного, що вони обрали ваш дім

-У мене не дім, а палац

- Тисячу вибачень, ваш шикарний  замок.

-Я нечасто стикаюся з тваринним світом. Ви не підкажете чи ніхто не втрачав горобців?

-Їх ніхто не рахує.

-Я б не хотіла їх виганяти. Але якщо у них не має іншого дому, куди б їх можна було б повернути, то вони можуть залишитися у мене. Ви не знаєте чи відлітають горобці у теплі краї?

- Не відлітають

-Як бува почуєте, що хтось шукає своїх горобців, зателефонуйте мені.

-Добре. Але це навряд чи станеться. Їх точно ніхто не шукатиме

- Всього вам найкращого

-До побачення.

Горобці залишилися в магічному житлі. Вони освоїлися і горобець навіть посадив зерно з колоска до горщика з якоїсь орхідеї, що рясно прикрашали кімнати і зали палацу феї. Горобці майже зовсім забули про своє життя на землі. Як були вони колись на даху автобусної зупинки поруч з іншими горобцями. Вони звикли до сусідства одиначки - чарівниці. І тут до них завітав сірий вовк. Він почувався тут не гостем. Вовк зручно розвалився  на одному із оксамитових диванів і поблажливо чекав на господарку.  Чарівниця була дуже здивована побачити сіроманця

-Що ти тут робиш? Як ти сюди потрапив?

-Ну, по перше не ти, а ви. І почнемо з того що ти приготуєш мені чаю з двома ложками цукру і м'ятою.

-Що за нахабство! Тебе сюди ніхто не кликав

-Серйозно? А якщо так,- сказав вовк, підстрибнув з дивана, підскочив до феї і оскалив на неї свою пащу з гострими зубами. Вона у відповідь спробувала провести декілька чарівних маніпуляцій. Та вовк був не звичайним, а нащадком вовкулаків, тому магія його не брала. Він злегка прикусив ногу володарці палацу. Після такого аргументу чарівниця пішла на кухню готувати чай. Вовк залишився у кімнаті і розмовляв сам з собою:"Як добре в мене склалося життя. І похвалитися нікому. Спочатку я народився і виріс в люблячій родині. Тоді в мене була міцна сім'я, що не дала мені перетворитися на вовкулаку. Пізніше я оселився у власній норі. І тепер в мене буде власний палац. Та я просто везунчик долі!. Як,  добре, що замок цієї феї, що буде тепер мені прислужувати, розташований просто над моєю норою. Я спеціально поселив тут горобців, щоб подивитися чи виживуть вони тут. Бо аби вони б здохли, то впали б просто біля моєї нори. А так - все добре. Вижили птахи, приживуся і я. .." Фея принесла чаю, поставила на столик біля дивану. Тоді вона пішла до іншої кімнати і знову зателефонувала на землю до діда з бабою та чесно розповіла їм про ситуацію що склалася. Старі завели машинку і вирушили відомими  лише містичним істотам дорогами. В дворі палацу, коли сіроманець спав, люди радилися між собою. І вони вирішили, що треба зробити підлогу прозорою та зробити дірку в підлозі, щоб вовк ішов і впав туди. А дорогу до піднебесного палацу з прямої зробити хвилястою в обидва боки. Щоб той хто раніше сюди потрапляв, падав згори униз, коли доходив до кривизни. Зробивши все задумане люди розійшлися по домівках. Зранку вовк запитав у феї:

-Чому підлога стала прозорою?

-Так в усіх замках добрих чарівниць у середу підлога стає такою. 

- Це можна якось змінити?

-Ні

-Чому?

-Бо це одна з вимог чарівного кодексу

- Ой, ну ладно, зараз вмиюся, почищу зуби і тоді ти мені детальніше розкажеш про оці твої приколяси.

Зробивши декілька кроків, вовк впав у дірку, спеціально зроблену у підлозі для цього випадку. Він добряче вдарився об землю. Це викликало в нього напад люті і він побіг угору в піднебессі по знайомій невидимій оку дорозі. Добіг він саме до її згину і знову впав униз. Може й до цього часу бігає. Хто його зна що там твориться в тому чудернацькому місці, де білий світ стикається з містичним.