Розділ 2. Текіла та інші катастрофи

​

Бар «Грішники» зустрів мене важким басом із колонок, напівтемрявою та стійким запахом дорогого тютюну й цитрусового сиропу. Я влетіла туди як розпатланий вихор. Одне пасмо мого нещасного русявого волосся остаточно вилізло з пучка і тепер звисало прямо перед носом, дратуючи мене до нестями, але мені було байдуже. Я застрибнула на високий шкіряний стілець біля барної стійки і з гуркотом опустила на дерев'яну поверхню свої туфлі, які досі тримала в руках.

​— Текілу. Подвійну. Швидко, — випалила я, важко дихаючи.

​Бармен — неймовірно симпатичний хлопець із ідеально укладеною борідкою, татуюваннями на біцепсах і білосніжною посмішкою — плавно підійшов до мене. Він окинув мене оцінюючим поглядом професіонала, який щодня бачить жінок на межі нервового зриву.

​— Яку саме текілу бажає прекрасна дама? У нас є...

​— Мені байдуже! — перебила я його, дивлячись прямо в його гарні очі. І раптом мене накрило хвилею підозри. Я примружилася, скануючи його обличчя. Обручки немає. Вухо проколоте. Футболка облягає прес так, наче її туди приклеїли. «Так, стоп, — промайнуло в моїй голові, — він занадто гарний. Занадто доглянутий. Стовідсотково з цих... з ордену любителів чоловічих дуп, як мій Влад і Свят».

​Усе. Моя довіра до красивих чоловіків була офіційно знищена, спалена і розвіяна над дубовим столом у моїй вітальні. Тепер кожен симпатичний хлопець здавався мені потенційним гей-диверсантом.

​— Срібну. Просто налий мені подвійну срібну текілу і не посміхайся мені, — буркнула я, відвертаючись.

​Бармен знизав плечима, наче звик до міських божевільних, і налив мені повний стакан прозорої рідини. Я навіть не здригнулася. Взяла склянку і перекинула її в себе за один ковток. Обпікаюча хвиля пройшла по горлу, падаючи важким каменем у шлунок. У голові трохи зашуміло, але картинка кредитного столу все ще стояла перед очима.

​— Ще одну. Таку саму, — стукнула я склянкою по стійці.

​Друга порція пішла легше. Алкоголь нарешті почав діяти, розслабляючи мої напружені м’язи, але разом із цим прийшла гостра, нестерпна жалість до себе. Я судорожно витягла з кишені піджака телефон і залізла в галерею. Пальці самі почали гортати фотографії.

​Ось ми з Владом у Карпатах. Ось ми на Новий рік. А ось... о боже. Мене буквально пересмикнуло. Фото з минулого літа. Ми на шашликах. Я посміхаюся, а позаду стоять Влад і Свят. І Свят так по-братерськи, так міцно обіймає Влада за талію, притискаючись до нього всім тілом, а Влад аж світиться від щастя.

​Шлунок різко стиснувся, і до горла підкотила важка, гаряча хвиля нудоти. Мене ледь не вивернуло прямо на стійку. Побачивши під рукою у бармена блискуче металеве відерце для льоду, я панічно вчепилася в нього обома руками, збираючись очистити шлунок від текіли й спогадів.

​— Ей, ей, дівчино! Покладіть відерце! — бармен миттєво підскочив і спритним рухом вирвав лід у мене з рук. — Тільки не сюди! Вбиральня в кінці залу по коридору праворуч. Для таких випадків у нас є унітази, а не посуд для клієнтів!

​— Перепрошую... — проковтнула я слину, важко дихаючи і витираючи рот тильною стороною долоні. — Мене просто... від життя нудить. Налий ще одну.

​Поки він з незадоволеним виглядом наповнював третю склянку, я тремтячими пальцями знайшла в контактах Катьку і натиснула виклик. Мені потрібно було виговоритися, інакше мій мозок просто вибухнув би від тиску.

​Катька взяла слухавку після другого гудка. На задньому плані в неї було чути дзвін кришталю та голоси її родичів.

​— Кірусь? Ну як ти? Вибач, що так вийшло з вечерею, тут батько з цією дачею...

​— Катя... — мій язик уже почав злегка заплітатися, а в грудях з’явилася кумедна, але зовсім не вчасна гикавка. — Катя... ик... мій Влад... він... він задньоприводний.

​В слухавці повисла гробова тиша. Настільки глибока, що я почула, як у Катьки на тому кінці дроту щось важке з гуркотом упало. Здається, це був кришталевий келих. А потім пролунав дивний, глухий звук, наче вона сама злетіла зі стільця прямо на підлогу.

​— Кіра... що? — прохрипіла подруга, важко дихаючи в динамік. — Що ти верзеш? Ти п'яна?

​— Я п'яна в зюзю, Кать, але я кажу тобі правду! Ик... Я прийшла раніше. Пам'ятаєш свою маму з її дачею? Так от, дача врятувала мені життя, але вбила мою психіку! Я заходжу, а вони на нашому новому столі... Свят і Влад. Голі! Повністю! Як черв'яки після дощу!

​Я говорила голосно, емоційно, активно розмахуючи рукою, абсолютно не звертаючи уваги на те, що люди за сусідніми столиками почали обертатися, а бармен взагалі застиг із шейкером у руках, боячись пропустити хоч одне слово.

​— Кіра, тихо, не кричи! Що значить голі?! Вони що, перевдягалися? — панічно намагалася знайти логічне виправдання Катя.

​— Перевдягалися?! Катю, Свят засадив моєму Владу свій гігантський агрегат прямо в дупу! Трахав його в сраку, Кать! На нашому дубовому столі, за який ми ще кредит не закрили! Розумієш ти своїми мізками?! — ревіла я на весь бар. — У Свята там така міжконтинентальна ракета, венозна, страшна... А у мого Владіка від переляку все господарство в кулачок сховалося! І мій Влад... він стогнав, Кать! Він кричав: «Свят, глибше, бий мене по сідницях!» Я два роки спала з чоловіком, який виявився гей-пасивкою! Все моє сексуальне життя... ик... пішло Владу в сраку! Буквально!

​— О боже... О боже, Кіра... — у Катьки в голові, здається, відбувався ядерний вибух. — Я зараз... почекай, я зараз переварю... Це... це не жарт?

​— Які жарти, Катю?! У мене з очей зараз кров потече! Хіба так буває в житті? Ну от скажи мені, якби він зрадив мене з якоюсь бабою... ну з мимрою якоюсь з роботи... я б теж влаштувала скандал, хоча ні, з цим не можна змиритися. Але це хоча б зрозуміло! Це природа! А тут?! Мій хлопець любить, коли його трахають, а не він!

​Я зупинилася, щоб зробити ковток чергової текіли, яку бармен підсунув мені ближче, дивлячись на мене вже з глибоким співчуттям.

​— І знаєш, що я згадала, Кать? — істерично захихотіла я в трубку. — Я ж дурепа! Я ж думала, чого цей придурок перед кожним нашим сексом по півтори години в душі сидить?! Закриється там, вода шумить, а потім він виходить уже з готовим, стоячим членом. Я думала — о, як він мене хоче! А він там, мабуть налаштовувася, бляха, клізми собі ставив і гей-порно дивився чи віагру пив, щоб на мене хоч якось піднялося! Розумієш?! Йому потрібна була підготовка, щоб перетерпіти жінку! Боже, я хочу впасти в кому. Прямо зараз. Напитися так, щоб у мене була амнезія на все життя, і я забула це гей-шоу вітчизняного виробництва!