Розділ 28

Аркен побачив їх раніше, ніж вони побачили Аркен.

Годинник Марка клацнув за тридцять сім кілометрів до зовнішнього кільця.

Екран засвітився.

M-ARK 17.

Пауза.

ВИЯВЛЕНО ПОВЕРНЕННЯ ДВОХ НЕЗАЛЕЖНИХ НОСІЇВ.

Терен ішов поруч.

Прочитав.

— Ні.

Марк глянув.

— Що?

— Ми ще не повернулися.

Нове повідомлення:

УТОЧНІТЬ.

Терен засміявся.

— Воно слухає?

— Старий канал відкритий.

Терен нахилився до годинника.

— Ми наближаємося.

Пауза.

ПРИЙНЯТО.

Потім:

ДВА НЕЗАЛЕЖНІ НОСІЇ НАБЛИЖАЮТЬСЯ ДО M-ARK 17.

Восс ішла трохи позаду.

Нове обличчя вже майже не мало набряку.

Сорок три шрами біля скроні.

Один — відсутній.

— Так краще.

Усі зупинилися.

Восс закрила очі.

— Я сказала про формулювання.

— Знаємо, — відповіла Сена.

— Добре.

Сена подивилася.

Восс усміхнулася.

— Навмисно.

Вони пішли далі.

Попереду небо поступово втрачало колір.

Не через ніч.

Через купол.

Аркен завжди здавався Маркові більшим, коли він ішов до нього пішки.

Зсередини місто було коридорами.

Рівнями.

Секторами.

Ззовні — стіною.

Темною.

Білою.

Сірою.

Сім секторів майже не світилися.

Три стояли в старому стабільному білому.

Два між ними пульсували слабким сірим.

Над куполом проходили нові реставраційні сигнали.

Тонкі лінії.

Веста.

Орр.

M-ARK 14.

Ще кілька міст без назв.

Вони входили в Аркен, як нитки в рану.

Марк подумав це.

Одразу відкинув.

Надто легко.

Для частини людей вони були не нитками в рану.

Швами.

На першому пропускному пункті система не впізнала Восс.

Не повністю.

Сканер пройшов по обличчю.

Мить.

Друга.

Потім:

ОСОБА: NARA V-OS.

Восс спокійно:

— Ні.

МОРФОЛОГІЧНА НЕВІДПОВІДНІСТЬ: 18.4%.

— Ім’я Восс.

ПРОПОНУЄТЬСЯ РЕСТАВРАЦІЯ БІОМЕТРИЧНОГО ШАБЛОНУ.

— Ні.

ПІДТВЕРДІТЬ.

— Ні.

Система замовкла.

Потім:

ПОТОЧНА МОРФОЛОГІЯ ЗБЕРЕЖЕНА.

ОСОБА: NARA V-OS / ДОБРОВІЛЬНО ЗМІНЕНА.

Восс подивилася на Марка.

— Ні.

Він кивнув.

Дістав із сумки паперовий реєстр Ліора.

Поклав перед камерою.

На ньому:

ВОСС.

Нова фотографія.

Без причини зміни обличчя.

Марк сказав:

— Ручна ідентифікація.

Черговий на іншому боці шлюзу взяв папір.

Чоловік років двадцяти п’яти.

Ніяких професійних позначок.

Він дивився спочатку на Восс.

Потім на фото.

— Восс?

— Так.

— Заходите під цим ім’ям?

Вона підняла брову.

— Я не «заходжу під» ним.

Черговий подумав.

— Ваше ім’я — Восс?

— Так.

Він відкрив паперовий журнал.

Написав:

ВОСС.

Перекреслив автоматичне:

NARA V-OS.

Поруч:

АВТОМАТИЧНЕ РОЗПІЗНАВАННЯ ВІДХИЛЕНО ОСОБОЮ.

Восс прочитала.

— Так.

Черговий кивнув.

Шлюз відкрився.

Ніхто не сказав нічого.

Восс пройшла першою.

Марка система впізнала одразу.

МАРК СЕВЕРАН.

Потім:

СТАТУС: СМЕРТЬ АНУЛЬОВАНО.

Він усміхнувся.

— Приємно.

Терен підійшов наступним.

Сканер завис.

МАРК СЕВЕРАН.

Терен:

— Ні.

Пауза.

МАРК СЕВЕРАН / BRANCH B.

— Ні.

УТОЧНІТЬ ІМ’Я.

— Терен.

Пауза.

ТЕРЕН.

Ще:

ПОПЕРЕДНЄ ПОЗНАЧЕННЯ ЗБЕРЕГТИ ДЛЯ ТЕХНІЧНОЇ СУМІСНОСТІ?

Терен подумав.

— Так, але не показувати як ім’я.

ПРИЙНЯТО.

Марк глянув.

Терен:

— Що?

— Нічого.

— Обличчя.

— Мені просто…

— Не.

— Я мовчу.

Сена пройшла останньою.

Система не знала її взагалі.

Це зайняло найдовше.

За шлюзом стояли люди.

Марк очікував охорону.

Побачив чергу.

Сотні.

Можливо, тисяча.

Одні стояли до реставраційного пункту.

Інші — до виходу з нього.

Над першим входом:

ПРОФЕСІЙНА РЕСТАВРАЦІЯ.

БІОГРАФІЧНА РЕСТАВРАЦІЯ.

ПОВНА БЕЗПЕРЕРВНІСТЬ.

Нижче великими літерами:

ПЕРЕД ЗГОДОЮ ВИМАГАЙТЕ ВІДКРИТУ ОБОЛОНКУ ПАКЕТА.

Під написом хтось фарбою додав:

ЯКЩО ВАМ ЇЇ НЕ ПОКАЗУЮТЬ — ЦЕ НЕ ЗГОДА.

Інший напис поверх:

НЕ ВИРІШУЙТЕ ЗА НАС.

Ще:

Я ВТРАТИВ ДВАДЦЯТЬ РОКІВ ПРОФЕСІЇ. Я ХОЧУ ЇХ НАЗАД.

Поруч:

Я ОТРИМАЛА НОВІ ТРИ МІСЯЦІ ЖИТТЯ. НЕ НАЗИВАЙТЕ ЇХ ПОШКОДЖЕННЯМ.

Марк ішов між людьми.

Ніхто не аплодував.

Добре.

Хтось упізнав.

— Це вони.

Інший:

— Хто?

— Северани.

Терен зупинився.

— Один Северан.

Людина розгубилася.

— Ви…

— Терен.

— Але ви його брат?

Пауза.

Терен подивився на Марка.

— Біологічно — так.

— Тоді Северан.

— Прізвище не передається автоматично через генетику.

Чоловік відкрив рот.

Закрив.

— Добре.

Терен здригнувся.

Марк засміявся.

— Сам винен.

Лев чекав у Дев’ятому секторі.

Не біля шлюзу.

Не в урочистій кімнаті.

У майстерні Гранта.

Марк побачив спочатку руку.

Механічну.

Один палець усе ще запізнювався.

Грант помітив погляд.

— Не чіпати.

— Не збирався.

— Усі хочуть виправити.

Терен:

— Я сам так зробив.