Розділ 32

Ліля майже все літо не бачила Стаса, за винятком вечірки на дачі та одного разу в клубі. Він зник з усіх радарів. Намагаючись дізнатись хоча б щось, вона зблизилася з Андрієм. Вона давно помітила, що хлопець до неї нерівно дихає, тож скористалась ситуацією. Та це не сильно допомогло, Андрій теж нічого не знав. Та він розповів їй багато цікавого, зокрема про парі і про те, що Стас визнав поразку завчасно. На думку його приятелів, це було не в його стилі, адже зазвичай він вигравав і ненавидів програвати. А тут раптом сам прийшов і повідомив Кирила, що хоче закінчити парі, визнаючи себе переможеним. Це сталося в клубі, Ліля теж там була, але тоді не знала подробиць ні парі, ні розмови між хлопцями. І це був останній раз, коли компанія бачила Вітренка. Після того вечора він жодного разу не давав про себе знати. Навіть не телефонував нікому. 

Ліля побачила Стаса вперше в перший день навчання, і дівчині здалося, що щось змінилось. І це не тільки одяг, який цього разу був більш класичним. Він наче випромінював спокій і умиротворення, замість звичного бунтарства. Що стало причиною цих змін Ліля не знала, але хотіла дізнатися. І вона неодмінно дізнається, адже поставила собі це за мету. 

На лекції з психології, яка у цьому семестрі у юристів і журналістів була спільна, Вітренко сів біля Осецької, як робив це і в останній перед канікулами місяць. Наче не було в його поведінці нічого дивного, але дівчині не сподобались погляди, якими раз у раз обмінювався хлопець з рудою одногрупницею. Ці погляди ніби казали, що між цими двома є якась спільна таємниця. Осецька тепер інакше реагувала на Вітренко. Раніше він помітно її дратував, зараз же вона посміхалась йому і почувалась більш впевненою. Та Ліля обов’язково все з’ясує. Дізнається, що спільного між цими двома, окрім пари з психології.

За тиждень після початку навчання їх потік влаштовував вечірку в клубі присвячену початку навчального року. Ліля сподівалась побачити на ній Стаса, та коли хлопці це обговорювали в кав’ярні, Вітренко категорично відмовився, мотивуючи це тим, що проходить практику після навчання, тому хоче гарно відпочити у вихідні. “А раніше він би нізащо не відмовився”, - Подумала Ліля. 

- Вітре, припини ламатись. Тим більше клуб знаходиться недалеко від твого дому. - Продовжив вмовляти приятеля Кирило.

- Я переїхав. - Відповів йому на це Стас.

- Давно? - Здивовано спитав Андрій.

- Два тижні тому. - Промовив з помітним роздратуванням в голосі Вітренко.

- І нічого не сказав. То може якось у тебе зберемось? - Пожвавішав Кирило.

- Ні! - Ще більш розлютився Стас.

- Ні, то ні. Заспокойся, друже! Підняв руки в примирливому жесті Петрушко.

Лілю така бурхлива реакція теж здивувала. Якби ж вона могла дізнатись адресу хлопця. Вона нахилилась ближче до Андрія і пошепки попросила напроситись в гості.

- Може хоч на каву запросиш? - Запропонував Уманець.

- Ні, вибачте, але не найближчим часом, ще сам не до кінця облаштувався. Та і з господарями домовленість. - Відбрехався Вітренко.

- Ти якийсь дивний. Таким таємничим став. На вечірки не ходиш. - Зауважив Кирило, пильно приглядаючись до обличчя приятеля. - Навіть заняття перестав прогулювати.

- Тобі здалося. Я той самий. Ну може трохи за розум взявся.

А потім одного разу, коли Ліля була в гостях у хрещеної і ввечері виходила з її під’їзду, то помітила Стаса, що зайшов у сусідній будинок. Вона побігла слідом і їй пощастило, адже відразу як за хлопцем зачинились двері, вийшла якась бабуся на прогулянку з песиком, і вона змогла потрапити в середину. Ліфт зупинився на сьомому поверсі, як показало табло індикації. Їй би дізнатись в якій квартирі він мешкає, адже на поверсі їх чотири. Ліля вирішила подзвонити навмання і якщо що, то спитати в яку квартиру нещодавно заїхав молодий хлопець. Сусіди мають таке знати.

Отже дочекавшись поки спуститься ліфт, вона натисла кнопку сьомого поверху. На поверсі обрала одну з квартир і подзвонила у двері. Інтуїція її не підвела, адже за декілька секунд двері відчинив Стас. Він не встиг переодягнутися, тільки розстібнув пару гудзиків на сорочці. Він був такий розгублений, що Ліля ледь стрималась, щоб не засміятись.

- Привіт, Стасе. - Промовила солодким голоском дівчина.

- Що ти тут робиш? - Просичав хлопець, стримуючись, щоб не зачинити в неї перед носом двері. Він хотів вийти до неї, аж раптом відчинились двері ванни і у передпокої з’явилась Осецька. “Не може бути...”- Промайнуло в думках у Лілі, коли вона дивилась на Агату, що була одягнена у футболку Стаса і з рушником на голові.

- Ліля? - Здивувалась Агата, моментально збліднувши.

- Агато, йди до кімнати і чекай мене там. - Суворим тоном промовив до неї хлопець.

Вона секунду ще постояла, наче, зміст слів не відразу до неї дійшов, а потім пішла.

- Так ось у чому причина таких твоїх змін, Стасику! А я все ніяк не могла збагнути, що ж з тобою сталося!

- Побачила? Тепер забирайся. Як ти взагалі дізналась нашу адресу? Хоча, це не важливо. І не дай боже я почую, що ти розносиш плітки академією! - Пригрозив їй Вітренко.

- Добре. Заспокойся. Я вже йду. Бувайте здорові, голубки. - Послала повітряний поцілунок Ліля.

Вона вийшла і викликала ліфт. Все в середині її лютувало. “Як він міг злягатися з цією рудою?” Ліля вважала себе набагато цікавішою і гарнішою. Та Стас нею знехтував, натомість обрав її одногрупницю. Вона припускала, що це може бути через статус і гроші, але тут щось не сходилось. Чому вони живуть в такій скромній квартирці, тим більше орендованій, якщо її татусь міг би подарувати доньці цілий будинок. Лілі з самого початку не подобалась ця Агата. Вона їй здавалась аж занадто охайною, якоюсь чистенькою, правильною, ще і навчалась на відмінно. Тому вона не могла збагнути як такий “поганий хлопчик” як Вітренко міг її зацікавити. Звісно, він красунчик, це безперечно, але все інше...На думку Соломко, саме вона найбільше йому підходила, і аж ніяк не ця мажорка. Тому Ліля вирішила будь-що розлучити цю солодку парочку і в неї вже зрів план.