Стас стояв біля багатоповерхівки і чекав на ріелтора. Це була вже четверта квартира за тиждень, яку йому показували. Попередні три йому не сподобались. Одна була не в дуже гарному районі, і далеко від Академії, інша з поганим ремонтом і меблями, третя якась маленька і не зручна. Тому вся надія була на цей варіант, адже до початку навчання залишився лише один тиждень.
Ріелтор запізнилась на п’ять хвилин. Жінка привіталась і одразу пояснила, що це сталось через попередню зустріч. Вони попрямували до будинку. Під’їзд був доволі чистеньким, як і ліфт, яким вони піднімались на сьомий поверх. Це була квартира з однією спальнею і кухнею-студією, досить затишна і з сучасним ремонтом, хоч і невелика. Стас чомусь був впевнений, що Агаті сподобається. Тому відразу після просмотру квартири, вони відправились в офіс ріелторської фірми, щоб підписати договір оренди.
Тож вже ввечері ключі були у Стаса. Він, звісно, був дуже самовпевненим, вважаючи, що дівчина неодмінно погодиться жити з ним. Того вечора він до Агати не поїхав, вирішивши перевезти в квартиру свої речі і купити продуктів і деякі дрібниці.
Агата ж навіть не підозрювала про наміри свого хлопця. Вона весь свій час присвячувала роботі. Найбільше в світі їй хотілось стати незалежною від батькових рішень і грошей.
- Агашо, що ти думаєш? - Спитав ввечері дідусь. - Коли до батьків повернешся? Скоро почнеться навчання.
- Дідусю, я пам’ятаю. Але до батьків повертатись не планую, поки батько не домовиться про розірвання заручин з Бондаренко. - Відповіла з сумом.
- Це твоє рішення, дитино, і твоє життя. Але ж як ти будеш їздити на навчання? Звідси - довго і дорого, якщо кожного дня.
- Знаю, я думаю над цим.
І вона дійсно думала, та зароблених грошей поки що не вистачало. А ще ж треба було за щось харчуватись. Агата останнім часом брала багато замовлень, іноді навіть вночі сиділа і писала тексти. Але вона тільки почала відкладати і цього було не достатньо, щоб орендувати житло. Якби в неї була подруга, щоб розділити оренду. Та дівчина за перший навчальний рік не встигла ні з ким потоваришувати, окрім Стаса, але це інше.
Агата здивувалась, що хлопець ввечері не приїхав і навіть не телефонував. Хоча, подивившись в телефон, побачила його повідомлення про те, що він стомився і залишився в місті, приїде завтра. Дівчина і справді помічала, що він останнім часом виглядає стомленим і заклопотаним. Але з чим це пов’язано, не розуміла. Раніше він також їздив на стажування і був досить бадьорим і веселим. Вона вирішила нічого зайвого собі не надумувати, от приїде, тоді в нього запитає.
Наступний день в Агати пройшов в тому ж режимі, що і попередні. Зранку йога, потім сніданок, допомога дідусю і на весь день за ноутбук. Добре, що дідусь був поряд і нагадував про їжу і невеличкий відпочинок, здебільшого для очей. Ввечері дівчина була трохи стомлена, але задоволена тим об’ємом роботи, що виконала за день. Єдине, що її турбувало, то це те, що наврядче вона зможе в таких об’ємах виконувати роботу і підчас навчання. Але вона пообіцяла собі, що буде намагатись сильно не відставати і надалі.
Стас приїхав до будинку в Санжійці, коли було трохи за шосту вечора. Виїхав відразу після офісу, не хотів зволікати. Сьогодні у плани хлопця входило показати Агаті квартиру і вмовити її погодитись жити у ній разом. Тож написавши дівчині повідомлення, що буде за півгодини і щоб вона збиралась, поїхав. Поки їхав, трохи себе накрутив. Адже знав ситуацію дівчину з батьками і те, як вона хоче бути незалежною. Тому почав боятися того, що вона не пристане на його пропозицію. Та ще більше його лякало те, що йому надзвичайно її бракує поряд. А жити разом - це гарна можливість бачитись щоденно і не розлучатись вночі.
Під’їхавши під будинок, Стас набрав номер Агати. Вона відповіла миттево, промовивши, що за хвилину вийде. Він задоволено усміхнувся. Йому подобалось, що хтось в цьому світі так радіє зустрічі з ним і чекає на нього. Його солодка дівчинка, Карамелька. Він вже не уявляв життя без її дзвінкого сміху, сором’язливої посмішки, ніжних солодких губ і рук, що часто перебирають його волосся, у миті пристрасті. За такий короткий термін вона стала його необхідністю, його залежністю. Його руда згуба.
Агата вибігла з хвіртки в синьому сарафані і білих кедах, тримаючі в руках наплічник. На її губах грала усмішка. Вона скучила, хоча вони не бачились всього лише день.
- Привіт, хлопчику-вітер. - Привіталась, сідаючи в авто.
- Привіт, Карамелько. - ВІн потягнувся і заволодів її губами в солодкому поцілунку. За мить відсторонився, дихання у обох збилося. - Поїхали. Хочу дещо тобі показати.
- Знову якийсь сюрприз? Стасе, я не дуже люблю сюрпризи, ти ж знаєш.
- Цей тобі сподобається. - Запевнив її хлопець з лукавою посмішкою.
- Ну гаразд. Повірю тобі цей раз.
Вони їхали у бік міста. Агата вже вивчила цей маршрут, тож замість того, щоб дивитись у вікно, спостерігала за Стасом. Їй подобалось те, яким він був за кермом. Його сильні руки, зосереджений погляд, жовна на вилицях. Роблячи вигляд, що щось дивиться в телефоні, Агата зробила фото. Стас не любив фотографуватися, натомість залюбки фотографував дівчину. А їй дуже хотілось мати його світлини. От і робила це потайки.
Ось вони заїхали в місто. Агата вже зрозуміла, що “сюрприз” буде десь в Одесі. Рухались містом в напрямку Академії, помітила дівчина. Наврядче, він би повіз її в студію. Адже це вже не сюрприз. Та вона помилилась, вони проїхали повз Академію і в’їхали у двори багатоповерхівок за декілька кварталів від Альмаматер.
- Ми їдемо до когось у гості? - З подивом спитала дівчина, коли хлопець шукав місце, де припаркувати авто.
- Ні. Зараз все побачиш. - Загадково всміхнувся Стас.
Припаркувавшись, хлопець вийшов і відчинив двері своїй дівчині. Вона вийшла раззираючись на всі боки. Звичайний двір із багатоповерхівками, яких в місті сотні, дитячий майданчик посередині. Дівчина ніяк не могла збагнути, навіщо вони сюди приїхали. Стас вхопив її за руку і вони рушили до одного з під’їздів будинка, навпроти якого поставили автівку. Хлопець відчинив двері під’їзду магнітним ключем. Це Агату здивувало ще більше. Всередині було досить чистенько. Вони піднялись ліфтом на сьомий поверх і Стас знову відчинив двері однієї з квартир.