Розділ 28

Стас забрав Агату близько дев’ятої вечора. Вони їхали швидше ніж зазвичай. Хлопець був трохи замислений, дівчина ж хвилювалась, адже вона вперше буде присутня на перегонах. Стріт-рейсінг - як їх справді називають. Ще її хвилювало те, що це може бути небезпечно для її хлопця та і заборона таких заходів. Але те з яким захватом Стас розповідав про перегони, заохотило її хоча б єдиний раз подивитись на це дійство. 

Вони приїхали до відокремленої ділянки дороги в районі “шостого кілометру”. Тут вже зібралось багато люду. Учасники і глядачі, спортивні автівки різних марок і кольорів, навіть була невеличка сцена, з якої грав якийсь невідомий рок-гурт. Агата була здивована і дивилась на все широко прочиненими очима. Стас же вже звик до подібного, натомість він був у передчутті отримання сплеску адреналіну він перегонів. Зазвичай він вигравав та програші теж були, хоча їх було значно менше і через прикрі помилки, які на майбутнє він намагався враховувати і більше не робити.

Стас тримав Агату за руку, поки вони просувались від авто крізь натовп. 

- Скаю, друже! - Привітався хлопець зі здорованем. 

- О, Вітре! Нарешті! - Відповів йому той.

- Зможеш простежити, щоб ніхто не образив мою дівчинку, поки я буду на треку? - Попросив, обіймаючи Агату за талію.

- Звісно. Без питань...Ти здивував, брате. - Посміхнувся Скай.

- Якось поговоримо, я пішов готуватись. - Він легенько поцілував дівчину в губи. - Побачимось пізніше.

- Гаразд. Удачі! - Поплескав по плечу Стаса. - Леді, прошу. - Він провів дівчину ближче до гоночного треку, де на старт заїжджала автівка Вітренка і вже стояла одна  червона.  

Гонщики зайняли місця в своїх авто і чекали на відмашку грід-герл*

І от за пару хвилин перед машинами вийшла білява дівчина в супер-коротеньких шортах і топіку, більше схожих на білизну, на думку Агати. Білявка змахнула прапорцями і  автівки,  заревівши моторами, рушили з місця. Натовп відразу почав ревіти. Як пояснив Агаті Скай, то серед глядачів зазвичай відбувався каталізатор. Тож у кожного був гонщик, за якого він вболівав. Коли автівки зникли за рогом, Агата почала хвилюватись, адже швидкість, з якою вони їхали, була позамежною. Вона навіть думати не хотіла, що буде, якщо на такій швидкості влетіти у огорожу. Тож вона заплющила очі і молилась, щоб Стас переміг і залишився неушкодженим. Відчинила вона очі, коли почула ще більший гамір натовпу і рев моторів. Вітренко переміг. Фінішував на декілька секунд раніше за суперника. 

Стас вийшов з авто і шукав очима свою Карамельку, дорогою приймаючи поздоровлення. Агата побачила як одна з грід-дівчат, привітавши хлопця, повисла в нього на шиї. Їй це дуже не сподобалось, але хлопець від цієї нахаби відмахнувся наче від надокучливої комахи і впіймавши погляд своєї Карамельки, посміхнувся і рушив на зустріч.  

“Спокійно, в нього є минуле, але зараз він твій.” - Заспокоювала сама себе дівчина, не відриваючи свого погляду від хлопця, який був вже близько. Потім не витримавши, пішла на зустріч сама. Стас згріб її у свої обійми і пристрастно поцілував, не зважаючи на публіку навколо. Певно в нього в крові все ще вирував адреналін. Дівчина не звикла до проявлення почуттів назагал, і навіть вважала раніше подібне неприпустимим, але із Вітренко у неї багато чого було вперше. 

- Почекаєш мене пару хвилин, підійду до організаторів і повернусь. Я швидко. - Хлопець знов зник у натовпі, якій вже по-троху почав розсмоктуватись, але музика все ще лунала. 

Глядачі і гонщики спілкувались, дівчата танцювали, деякі парочки обтискалися. Агата стояла на місці і дивилась в бік, куди пішов Стас, очікуючи побачити його темну маківку ще з далеку. Так і сталося, але поряд знов була та сама дівчина і вони про щось сперечались. Агата себе умовляла не зважати, але щупальця ревнощів вже пролізли під шкіру і стисли серденько. Хлопець щось промовив і та дівчина, насупившись пішла в інший бік. Агата ж змогла трохи видихнути.

- Поїхали. Вже пізно. - Промовив трохи різкіше Стас. 

Він все ще був на емоціях від перегонів та ще й розбірки з дівчининою, імені якої навіть не може згадати. Це було так не вчасно, адже Агата могла все зрозуміти не так. Він не хотів сваритися. Сьогодні він виграв і тепер зможе здійснити свій задум. 

- Що то за дівчина? - Все ж не втрималась від запитання Агата, коли вони вже мчали по трасі в бік Анжійки.

- Просто знайома. Немає про що розповідати. - Відмахнувся Стас.

- Вона, схоже, вважає інакше. - Тихо промовила дівчина.

Хлопець сильніше стиснув кермо. Далі вони їхали мовчки, лише в салоні лунала музика з магнітоли. Коли авто зупинилось біля будинку дідуся, Агата швидко вийшла, навіть не дочекавшись, коли Стас їй відчинить дверцята, як робив зазвичай.

- Карамелько. - Схопив її за руку хлопець, притискаючи до себе. - Ти найважливіше, що є в моєму жітті. Всі інші немають значення. - Він підняв її голову за підборіддя і поцілував.

Дівчина не змогла довго опиратись та за мить вже теж обійняла його і відповіла на поцілунок.

грід-герл* - дівчина, що змахує прапорцями, сигналізуючи про старт перегонів