Розділ 27

Стас поїхав на конференцію до столиці, а Агата вирішила використати цей час з користю, ретельно зайнявшись пошуками підробітку. Вона проглядала майданчики з фрілансу і копірайтінгу. А ще сайти видавництв і газет, які пропонували роботу позаштатним працівникам. Та врешті їй запропонували писати статті для інтернет-магазину з товарами для професійних танців і спорту. Оплата була невелика, але для початку вже щось. Ще можна було брати завдання з копірайтингу. Дівчина була щаслива такій невеличкій своїй перемозі. Ввечері подзвонив Стас і вони проговорили близько двох годин. 

Наступного дня Агата після ранкових справ, взялась за виконання завдання. Дідусь тільки дивувався таким змінам в онуці, єдине, що він нагадував їй вчасно поїсти та намагався не заважати. Зазвичай Агата сама підходила і заговорювала з дідусем, коли робила перерву. 

Після вечері дід та онука сиділи у альтанці і розмовляли. Дівчина чухала кошеня, що лежало на її колінах, за вушком. Раптом почувся звук автомобіля, що під’їжджає. Агата відразу схопилась, залишала котика діду і побігла до хвіртки, навіть не взувшись.

- Привіт, Агато. - Привітався Олег з задоволеною усмішкою, побачивши дівчину, що вибігла з радісною усмішкою. Приємно, коли тебе так зустрічають.

- Привіт. - Відповіла дівчина, похмурніючи.

- Я, думав, ти зраділа моїй появі, та, певно, помилився. - Промовив наречений, дивлячись на вираз обличчя своєї майбутньої дружини.

- Нам треба поговорити, Олеже. - Сказала Агата.

- Згоден. Може поїдемо в місто? - Запропонував він.

- Можна. Зачекаєш хвилинку, я переодягнуся?

- Гаразд. Чекатиму в машині. 

Вони приїхали в затишний ресторан на березі моря. Агата замовила салат з морепродуктами і трав’яний чай. Хлопець взяв стейк з овочями на грилі.

- Ти погодилась зустрітись, я здивований. Я намагався тобі додзвонитись з того часу як повернувся, та ти не відповідала і жодного разу не передзвонила.

- Вибач. Було багато справ. - Відвела погляд дівчина.

- Що відбувається, Агато? - Запитав Олег, пильно вдивляючись в обличчя дівчини.

- Що ти маєш на увазі? - Спитала вона.

- Ти мене почала уникати...Не носиш каблучку. - Вказав на її руку. Агата дійсно ще жодного разу не одягла її після заручин.

- Ти мене любиш, Олеже? - Раптом запитала дівчина.

- Певно, так. Принаймні, ти мені дуже подобаєшся. А як щодо тебе?

- Ти для мене як друг чи брат.

- Тобто як чоловік я тебе не приваблюю? - Промовив хлопець з іронією.

- Раніше я дуже сподівалась, що це станеться. Зараз зрозуміла, що цього не буде. Пробач. Не хочу вводити тебе в оману. - Промовила Агата з винуватою усмішкою.

- Відносини, засновані на дружбі повинні бути не такі вже погані, не думаєш?

- Я теж раніше так вважала, але кохання важливіше...

- Можна задати тобі питання? - Почав дратуватися хлопець.

- Звісно.

- В тебе хтось з’явився? Ти закохана?

- Я можу не відповідати?

- Ні!

- Тоді моя відповідь - так. 

- Ти хочеш розірвати заручини? 

- Так. Будь ласка, Олеже. - Благала дівчина.

- Вибач. Але я цього не зроблю. 

- Але чому? - В її очах стояли сьози безсилля.

- Бо хочу, щоб ти стала моєю.

- Цього ніколи не буде.

- Подивимось.

- Я хочу додому. Відвези мене додому, Олег.

- Поїхали. - Він жестом покликав офіціанта і розрахувався, тоді допоміг дівчині встати.

Вони їхали мовчки. Агата дивилась у вікно і думала про те, що її план не вдався. Олег не погодився. Під’їхавши до будинку, хлопець вийшов і разом з Агатою попрямував до хвіртки. 

- Поясни, чому ти так вчиняєш?! - Він вхопив її за зап’ясток і розвернув до себе.

- Я вже тобі все пояснила. Будь ласка, відпусти, ти робиш мені боляче. - Просила дівчина, намагаючись не кричати, щоб дідусь не вийшов.

Стас під’їхав до будинку дідуся Агати в той самий момент, коли вона вийшла з позашляховика свого колишнього. Він був роздратований, та не збирався виходити, хотів дочекатися, коли той поїде, але його обурила поведінка цього молодика. Тож він швидко вийшов і підійшов до них.

- Ти не зрозумів?! Руки забрав від неї! - Вітренко вхопив Олега за руку.

- Стасе...- На видиху промовила дівчина. Але ледь промайнувша посмішка, змінилась хвилюванням. Вона помітила, що Стас роздратований. Його жовна рухались від напруги, а кулаки були стиснуті. 

- Гаразд. - Підняв руки в примирливому жесті Олег. - Але це не кінець, Агато. Я так просто не відступлюся. 

Він попрямував до своєї автівки і, пискнувши гальмами, зник за рогом.

- Я скучила. - Кинулася до Стаса на шию Агата, але він забрав її руки від себе і відійшов на крок.

- Чому він тебе привіз? Що ви з ним робили? - Промовив ледь тримаючись. Він все ще був розлючений.

- Мені треба було з ним поговорити. Я запропонувала розірвати заручини. Чому ти так поводишся, Стасе? - Підійшла ближче, намагаючись торкнутись його, та він виставив руки.

- Не треба, дай мені трохи охолонути. 

Дівчині було трохи лячно бачити Стаса в такому стані. Ще жодного разу вона його таким не бачила. 

- Ти мене лякаєш. - Вона присіла біля огорожі.

- Йди до мене. - Він підняв дівчину на ноги і обійняв. - Що ж ти робиш зі мною, мала? В мене все всередині стислося, коли побачив як тебе хапає той покидьок. Жодного разу такого не відчував. Це жахливе почуття, Карамелько. - Він поцілував її у маківку, потім почав цілувати обличчя. Захопив її губи у солодкий і пристрастний полон. 

- Ти мені так потрібна зараз. Так потрібна. - Шепотів, притискаючи дівчину до паркану. 

Його руки були усюди. Стасу було це потрібно, тільки таким чином він міг довести і собі і Агаті, що вона належить йому.

- Ти моя, чуєш. Моя. - Шепотів, відчуваючи як дівчина тремтить у його обіймах.

- Так.