Міст: Зруйновані мрії

Розділ 26

У Стаса продовжувалось стажування. До кінця цього тижня повинні були визначити чи пройшли стажери пробний період, після якого могли вже отримувати оплату. Хлопець майже не нервував з цього приводу, адже йому все давалось доволі легко. Тим більш, останнім часом майже всі його думки були зайняті Агатою. Навіть в ночі йому снилася. Раніше думав, що це зміниться, коли вона стане його, але ж ні. Він став ще більш залежним. Тому сидячі в обідню перерву у кав’ярні, вже будував плани на вечір. 

 

Агата  не перший день була у мрійливому настрої, як помітив дідусь. Постійно посміхалась якимсь своїм думкам. От зранку після пробіжки повернулась весела і почала готувати сніданок, підспівуючи виконавцеві з динаміку. Насмаживши панкейків і погодувавши Марсіка, вона прибирала, потім зайнялась садом, полила рослини і сіла в альтанці з ноутбуком. 

- Нарешті вгамувалась. - Промовив дід з посмішкою. - Стас сьогодні приїде?

- Дідусю, ну звідки мені знати? Але я дуже хочу, щоб приїхав. - Відповіла йому з усмішкою.

- Приїде. Де ж він подінеться. Ех, молодість. - Знов посміхнувся дідусь і пішов у будинок.

 

На цьому тижні Вітренко обіцяв відвести її до студії, тільки от вони про день не домовились. “Можливо це станеться сьогодні?” Хоча зараз дівчина мріяла більше проводити часу із хлопцем, навіть танці відійшли на другий план. “Невже, справді, закохалась?” Це були дивні відчуття. Та від хлопця тепер залежив її настрій, плани на день. Варто було йому написати: “Збирайся, скоро буду” Як вона миттю підхопилася і побігла збиратись, навіть не спитавши, куди саме вони поїдуть. Він навіть не встиг їй подзвонити, щоб повідомити, що приїхав, як вона вибігла за хвіртку, щойно почувши звук авто, що під’їхало.

 

- Привіт. - Промовила Агата з радісною посмішкою, сідаючи в автівку.

Хлопець відразу потягнувся і залишив легкий поцілунок на її губах.

- Привіт, Карамелько. - Він теж посміхався.

- Які у нас плани? - Спитала дівчина. - Студія?

- Ти хочеш поїхати в студію? - Спитав, уважно вдивляючись в її обличчя.

- Насправді, ні. Тобто, не сьогодні. 

- Це добре, бо я планував дещо інше. - Промовив він, від’їжджаючи від будинку.

- І що це? Тільки не кажи, що це сюрприз. - Ледь не скиглила дівчина.

- Гаразд. Тоді сама все побачиш, як приїдемо.

 

Вони приїхали до парку імені Т.Г. Шевченко. Щойно вийшли з авто, Агата відразу почула музику і майже шкірою відчула баси гітари. 

- Боже, Стас! Я і забула, що сьогодні рок-фестиваль. А я ж хотіла піти. Дякую. - Вона обійняла його і уткнулася губами в його яремну ямку.

- Якщо ти так будеш бурхливо реагувати, боюся, що довго ми тут не пробудемо. - Промовив зі збитим диханням хлопець і притис її сильніше до себе, щоб вона зрозуміла, про що він каже.

- Вибач. Буду поводити себе пристойно. - Засміялась дівчина, відсторонюючись. 

 

Стас взяв її за руку і вони рушили ближче до сцени, де вже налаштовували апаратуру музиканти.  

- Це так суперово, Стасе! - Говорила із захватом Агата, намагаючись перекричати музику.

- Я дуже задоволений, що зміг тебе порадувати, мала. - Відповів Стас, притискаючи дівчину спиною до себе. - Хочеш пити? 

- Так. Але не хочу щоб ти йшов. Давай ще трохи побудемо, а потім десь купимо води.

- Добре. Як ти хочеш. - Погодився хлопець.

 

Вони послухали ще декілька пісень і рушили в бік авто, по дорозі заскочивши в магазин за водою.

- Мені дуже сподобалось. - Промовила дівчина і стисла його руку, погладжуючи. - Це був чудовий вечір. Дякую.

Стас подивився в очі Агати, зіниці були розширені від емоцій і його наче пробило струмом. 

Виїхавши за межі міста, хлопець з’їхав з траси на узбіччя і вийшов з машини, йому треба було трохи охолонути. Дівчина теж вийшла і, підійшовши ззаду, обійняла його за талію. Він в ту ж мить обернувся і поцілував її. Цей поцілунок був не ніжним, а диким і пристрастним, як і емоції, що вирували у нього в середині. За мить Агата вже сиділа на капоті авто, а Стас продовжував її цілувати, викликаючи в неї такі ж сильні емоції, як відчував сам. Та якоїсь миті він зупинився, розуміючи, що ще трохи і не втримається, а тут дорога, хоч і авто проїжджають не часто.

- Підемо на пляж? - Запропонував, важко дихаючи.

- В мене немає купальника. - Розгубилась Агата.

- Він тобі не знадобиться. - Промовив з усмішкою, дивлячись на неї своїми очима, що здавались зараз чорними через розширені зіниці.

 

Хлопець взяв з багажника плед і, вхопивши дівчину за руку, почав спускатись до пляжу. Сонце давно сіло і пляж був безлюдним, тож їм ніхто не міг завадити. Стас розстілив плед і посадив на нього Агату. Сам же стягнув з себе футболку і присів поряд, відразу починаючи цілувати дівчину. Агаті дуже подобалось торкатись оголеного торсу хлопця, грудних м’язів і кубиків пресу. 

- Шаленію від тебе, Карамелько. - Промовив хрипким від збудження голосом хлопець, стягуючи з дівчини футболку. 

 

Він почав цілувати шию, спустився нижче. І все, вона пропала. Загубилась у почуттях і відчуттях. Віддалася повністю у владу цього спокусника. Вона повністю його. І не важливо, де вони зараз, котра година. Нічого не має значення. Крім цього хлопця поряд і того, що відбувається між ними.

 

- Я завтра поїду на два дні до столиці. - Говорить Стас, коли вони лежать в обіймах одне одного і дивляться на морські хвилі.

- Навіщо? - Спитала з якимсь сумом дівчина.

- Пробний період закінчився, я його пройшов, тож мене і ще кількох стажерів, які теж пройшли, відправляють на конференцію по праву до Києва. 

- Це ж добре! - Зраділа дівчина. - Вітаю!

- Дякую. Тепер буду отримувати не тільки практичні знання, а й гроші. Вибач, але на цьому тижні не вийде возити тебе до студії.

- Нічого. Я знайду собі заняття. Котра година? - Вона потягнулась за телефоном. - Майже північ, треба вже їхати, дідусь, певно, хвилюється.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше