Розділ 24

Стас намагався їхати якомога швидше. Його дуже турбував стан Агати.  Він вже зрозумів, що її життя не таке чудове і безтурботне, як могло здатися. Та що ж таке могло статися, що вона плакала? 

Заспокоївшись, Агата зателефонувала дідусю, спитала про його самопочуття і нагадала погодувати Марсіка. 

- Я завтра приїду, діду. Надобраніч.

- Надобраніч, Агато. - Відповів Данило Анатолійович. - Пішли рудий, їсти тобі дам. - Почулося в слухавку. Тоді дівчина, переконавшись, що справді у дідуся все гаразд, натисла на відбій. 

Їй варто було вирішити, що робити далі. Зрозуміло, що повертатися додому поки не варто. Влітку можна спокійно жити у дідуся, але коли почнеться навчання, то прийдеться або повернутись додому, а це означає прийняти умови батьків, або ж шукати інше рішення. От тільк яке? Можливо їй вдасться знайти якийсь підробіток і зняти житло. Що вона може крім танців? Писати статті і тексти! Можна це робити навіть з дому. “Треба вже почати працювати в цьому напрямку” - Вирішила дівчина і задоволенно посміхнулась, і в ту ж мить почула звук авто, що під’їхало, а за хвилину до неї вже наближався Стас.

- Ти як? - Обійняв її хлопець, з хвилюванням заглядаючи в обличчя.

- Я в порядку, вже в порядку, справді. - Дівчина посміхнулась.

- Добре. Куди тебе відвести? 

- До себе. Мене більше сьогодні ні де не чекають.

- К-х-м. - Прокашлявся хлопець. - Хочеш в гості, Карамелька?

- Хочу. - Відповіла, дивлячись на нього своїми глибокими блакитними очима. - Хочу дізнатись, де живе той, хто краде мої поцілунки. 

- Так виходить я краду? Тоді вкраду ще один. - І він накрив її губи своїми. Цей поцілунок був повільний і ніжний, але не менш чуттєвий, наче Стас боявся злякати дівчину тими емоціями, що насправді зараз вирували у нього всередині. Агата відповіла на поцілунок, обхоплюючи шию хлопця. Те з якою ніжністю і обережністю хлопець цілує її, викликає у дівчини подив і одночасно резонує з гарячою хвилею, що з’являється внизу живота.

- Поїхали. - Майже стогне хлопець, відриваючись від дівчини.

В Агати тремтять ноги, які під час поцілунку, наче, перетворилися на желе. Тому вона міцно тримає Стаса за руку, щоб не впасти, поки вони прямують до автівки. А потім вони сідають в авто і мовчки їдуть. Кожен поринувши у свої думки. Тільки неголосно грає музика в магнітолі. Дівчина так замислилась, що здивувалась, коли автівка зупинилась біля багатоповерхівки. Хлопець обійшов авто і відчинив для неї дверцята.

- Дякую. Ти тут живеш? - Спитала Агата, оглядаючись навколо. 

Так, звичайний спальний район і будинку багато років. Та Стаса це ніколи не хвилювало. 

- Так, не подобається район? - Спитав хлопець і Агата вловила нотки іронії в його голосі.

- Просто я тут ніколи не була. Мені цікаво. - Промовила, продовжуючи розглядати все навколо. Звичайний двір з дитячим майданчиком, поряд дитячий садок і школа.

- Ти в цю школу ходив? - Спитала Агата.

- Так. - Відповів Стас, дістаючи з кишені ключі. - Йдемо, Карамелько.

Він вхопив її за руку і вони увійшли в під’їзд. Ліфт не працював і їм довелось йти пішки на четвертий поверх.

- Добре, що в тебе четвертий поверх, а не шістнадцятий. - Промовила дівчина, трохи захекавшись від швидкого підйому.

- Це точно. Та зазвичай ліфт працює. Сьогодні не пощастило. - Посміхнувся хлопець, відчиняючи двері. - Що ж, гостинно прошу пані.

- Знов блазнюєш? - Вичитала його Агата жартівливим тоном. 

- Навіть не думав. - Він зачинив двері і, знов вхопивши дівчину за руку, потягнув до своєї кімнати. 

- А де твій тато? - Спитала, майже в губи хлопця, коли він зачинив двері в спальню і притис її до дверей.

- Він у рейсі. Вчора поїхав. Тож ти втрапила, мала. - І поцілував спрагло в губи. 

Агата навіть і не думала тікати. Вона цього сама хотіла, тож була тільки рада, що вони нарешті на одній хвилі. Скидаючи дорогою з себе речі, вони дістались до ліжка. Агата лягла і дивилась, як Стас позбувається залишків одягу, закусивши нижню губу. Хлопець ліг поруч, погладив підборіддя, звільняючи прикушену губу і поцілував. Цей поцілунок був схожий на те, як він цілував її на мосту. Ніжний і повільний, але від нього все в середині розпалювалось. Кожна її клітинка реагувала на його дотики наче оголений нерв. Стас не поспішав, а Агата вже не могла чекати та в одночас їй хотілося розтягнути ці миттєвості, бо будь-якої миті все може закінчитися. 

Стас продовжував свої повільні пристрастні тортури і між поцілунками шепотів якісь приємні нісенітниці. Коли нарешті сталося найголовніше, на очах Агати виступили сльози, які хлопець осушував поцілунками.

- Мені припинити? - Спитав він. Між брів залягла зморшка від напруги і хвилювання.

- Ні. Будь ласка. - Чим далі він рухався, тим менш болючими ставали відчуття. Натомість дівчина насолоджувалась відчуттям повного єднання і щастя. Немов не тільки їх тіла поєдналися, а й душі. Скільки це тривало, ніхто з них не міг відповісти, бо час, як і все інше втратив значення. 

Коли пізніше вони, знесилені, але умиротворені, лежали в обіймах одне одного, Агата нарешті усвідомила, де вона знаходиться і що щойно сталося. 

- Ти в порядку? - Спитав Стас, заглядаючи в її ясні блакитні очі.

- Все добре. - Відповіла вона і погладила його плече.

Хлопець був вражений як все ж таки відрізняються відчуття, коли займаєшься коханням від звичайного сексу. Все було інакше. І все здавалось правильним.

- Було сильно боляче? - Спитав з занепокоєнням, обіймаючи її і цулуючи в ніс, вкритий ластовинням.

- Трошки. - Відповіла і поцілувала його в кутик рота. Вона відчувала щастя кожною клітинкою свого тіла. Почуття переповнювали її серце.

Друзі, не шкодуйте вподобаєк автору)

Мирного вечора ♥