Розділ 21

Агата останні декілька днів була якась неуважна, замислена. Це помітила мати, коли привезла з лікарні дідуся і залишилась на пару днів, та і сам дідусь теж помітив. 

- Агашо, в тебе щось сталось? Ти якась дивна останнім часом? - Поцікавився дідусь, коли вони ввечорі пили чай в альтанці.

- Все чудово, дідусю. - Відповіла дівчина, і знов поринула у свої думки.

Вона все ще була ображена на Стаса, тому коли він повідомив, що не зможе найближчим часом її завести до студії танців, то вона обмежилася у відповідь лише коротким “ок”. Вона не могла зрозуміти своїх почуттів до цього хлопця. Так, фізично він її приваблював, навіть дуже. Але деякі його дії її дратували, і вона не завжди могла зрозуміти його вчинки. То він в чомусь їй відкривався, то був повністю закритий і відсторонений. Він здається таким сильним, впевненим, безтурботним і, в той же час, цей його нічний кошмар, коли він був таким вразливим і беззахистним. Агата прийшла до висновку, що самовпевненість і зухвалість Вітренко - це броня, а під нею криється хлопець з купою проблем. А ще його відмова, як взагалі таке можливо? Сам зізнавався як шалено його до неї тягне, як сильно її хоче і врешті-решт знехтував такою можливістю. Агата вважала, що, взагалі-то, такі речі повинні ставатись за взаємного кохання, та в їх випадку і взаємної пристрасті було б достатньо. Вона не хоче чекати, бо потім їй не дадуть права приймати подібні рішення. Навіть, якщо це буде помилкою, та вона буде її власною. 

- Дідусю, я стомилась, піду до себе. - Повідомила дівчина і попрямувала до будинку. 

Данило Анатолійович тільки похитав головою. Після його повернення онуку наче підмінили. А пройшло лише кілька днів. “Щось тут не чисто” - Думав дідусь.

В кімнаті Агата наділа навушники і включила музику, потім взяла планшет і створила сторінку в інстаграм. В рекомендованих майже одразу знайшла сторінку Стаса. Фото було не багато, здебільшого його десь відмічали. Ще декілька біля авто після перегонів та в залі. Не могла надивитись на фото. Не хотіла собі зізнаватись, але вже сумувала за цим привабливим пройдисвітом. Звикла до його присутності поряд. Їй подобались навіть їх суперечки. 

А ще його фрази типу: “Хочу тебе шалено”. “О, ні, Стасе, це я стаю залежною від тебе і це безмежно лякає”. А потім їй на очі потрапило фото, де він був відмічений. Це було в клубі саме в той час, коли він повідомив, що не зможе її возити в студію.  І він був там з Соломко. “От значить, які в тебе справи, Стасе!” - Сама не збагнула, як розлютилась Агата. І саме в цю мить задзвонив її телефон.

- Про вовка промовка. - Промовила з іронією дівчина. Та на дзвінок не відповіла. Натомість перевела телефон у віброрежим і відкрила курс для літераторів і журналістів, який почала проходити он-лайн.

Стас не бачив Агату вже майже тиждень. Питання з автівкою трохи затягнулось, а їхати до неї на таксі він не хотів. Він вже двічі набирав її номер, а вона жодного разу не відповіла. Повідомлення теж не прочитала. Він не міг зрозуміти чому руда бестія його ігнорує. А він же хотів запропонувати її відвезти до студії танців наступного дня. Ну добре, не хоче відповідати, тоді завтра після роботи сам заїде, тоді принаймні з’ясує в чому справа. 

Наступного дня, не зважаючи на те, що хлопець мав ще справи, після офісу він вскочив у автівку і рушив до Санжійки. В дорозі ще декілька разів намагався зв’язатись з дівчиськом, та вона знов не відповідала. Цього разу він не сигналив, а відразу подзвонив у дзвінок. За пару хвилин хвіртка відчинилась і вийшов Данило Анатолійович.

- Доброго дня, Стасе. А ти до Агати? - Спитав дідусь, здивовано.

- Добрий вечір. Так. Був недалеко...

- А її немає. В місто поїхала, на танці свої. - Повідомив дідусь. - Ти б спочатку подзвонив їй.

- Дзвонив, не відповідає. - Відповів ледь стримуючи роздратування Вітренко.

- Невже посварились? - Примружився дідусь, посміхаючись. “То ось чому онука така дивна останнім часом”- Здогадався дідусь. 

- Є трохи. Виправимо. Гарного вечора.

- Так, бувай, хлопче. - Чоловік зачинив хвіртку, а Стас попрямував до авто.

Весь  шлях до Одеси,  він вгамовував своє обурення поведінкою дівчини. Він не розумів, що стало причиною. Ну так, він трохи її образив, та хіба це привід так поводитись. 

В цей час в головному корпусі Академії було тихо, тільки охорона була на посту. Стас відразу попрямував до студії. Зайшовши туди, хлопець не поспішав видавати свою присутність. Натомість мав чудову змогу поспостерігати за Агатою в танці. Він милувався її струнким станом, плавними і виваженими рухами, розпашілим від довгого тренування обличчям. 

Агата зупинилась, вловивши краєм ока рух.

- Так старанно тренуєшся, Карамелько. - Вийшов із тіні Стас. - Тільки от чого ти домагаєшся, не відповідаючи на мої дзвінки і повідомлення, це питання?

Зрозумівши, хто прийшов, дівчина озирнулась, а у Вітренко перехопило подих. Кілька пасм вибилися з її пучка і прилипли до ніжної вологої шиї. Груди здіймалися, сині очі сяяли. Раптом в думках виникло видіння, що приблизно так вона буде виглядати після пристрастної ночі з ним. Тієї ж миті судинами розлився вогонь. Тож йому знадобилось трохи часу, щоб відігнати непрохані образи.

- Стасе! - Обурилась дівчина, не помічаючи його дивного стану. - Чому ти тут?

- Коли ти злишся, то ще чарівніша. - Промовив з пустотливою посмішкою. - Ти вже закінчила тренування? 

- Так. 

- Тоді поїхали. Покажу тобі одне місце. - Змовницьким тоном промовив цей звабник.

- Гаразд. Тільки вийди, мені треба перевдягтися.

- Зачекаю на дворі. - З цими словами Стас вийшов.

Агата вийшла і побачила хлопця біля автівки.

- Ти змінив авто? - Спитала, підходячи до передніх дверей.

- Так. Ту повернув власнику. - Відповів Стас якось не дуже охоче, допомагаючи дівчині сісти.