Розділ 19

Агата розуміла, що цей тиждень, можливо, єдиний, що залишився у них зі Стасом. Днями випишуть дідуся і вони вже не зможуть ось так проводити час разом, а тим більш, спати в одному ліжку. До того ж, за тиждень приїде Олег, а ось це вже значно більша проблема. Тому дівчина вирішила брати від цих кількох днів все можливе. Вранці вона хотіла прокинутись раніше і провести Стаса на роботу, але знов проспала і прокинулась, коли хлопець вже поїхав. 

Вставши з ліжка, Агата пробіглась до моря, повернувшись прийняла душ, приготувала вечерю, щоб потім треба було лише розігріти, і поїхала до дідуся. Вона хотіла, щоб вони зі Стасом повечеряли в альтанці, коли він повернеться. Вечір обіцяв бути теплим і безвітреним. 

Данило Анатолійович почував себе прекрасно, за його власними словами, та обурювався на лікарів, що вимагали щоб він залишився ще на один день. Вони з Агатою сиділи в скверіку біля лікарні. Сьогодні діду дозволили встати і вийти на нетривалу прогулянку.

- Ну от навіщо я тут? Всі дослідження провели, аналізи здав, призначення отримав. Могли б вже додому відпустити. - Скаржився дід онуці.

- Діду! Ну якби не треба було, то і не затримували б тебе тут. Здоров’я - це найцінніше. - Відказувала йому дівчина.

- Ех. Сумно тут. Всі якісь невеселі. От тільки ти мене і радуєш. 

- Завтра додому відпустять і будемо веселитись з тобою. 

- Ти як сама? Не страшно? Справляєшся? - Спитав раптом дідусь і поглянув на онуку, наче про щось здогадався. Хоча, скоріш за все, це вже в неї параноя.

- Нормально, діду. Готувати я вмію, продуктів мама закупила вдосталь. Тебе тільки не вистачає, звісно. 

- Мабуть вже час повертатись в палату. - Сказав дідусь і піднявся з лави. Агата взяла його під руку і вони разом покрокували до відділення. 

Дівчина допомогла діду влягтися, поправила ковдру і сіла поряд на стілець.

- Ну що ти сіла? Може б їхала вже, нащо тобі тут в цих похмурих стінах нудитись?

- Дідусю! Що ти таке кажеш. Я з тобою побути хочу.

- Ти вже побула. Завтра побачимось. Мати дзвонила, сказала приїде на виписку, щоб я автобусом не їхав. 

Агата похитала головою і подивилась на час на телефоні. Майже шоста. Вона написала повідомлення Стасу, щоб забрав її біля лікарні, коли звільниться. Та поки воно було непрочитане. Дівчина занервувала. Раптом у нього якісь інші плани. Може він не збирався сьогодні до неї...

Агата попрощалась з дідусем і вийшла з будівлі. На парковці, очікувано, автомобіля Стаса не було. Дівчина сіла на лаву і дістала телефон. Без змін. Повідомлення непрочитане. Тоді вона зробила виклик. Після декількох гудків, її переадресувало на голосову пошту. Зовсім засмутившись, Агата зайшла в додаток таксі. Та в цей момент на паркінг в’їхала автівка Стаса. Дівчина встала і пішла назустріч.

Хлопець схилився і відчинив їй дверцята автівки.

- Привіт. - Привіталась дівчина невесело.

- Привіт. Все гаразд? - Питає, занепокоєно дивлячись на неї Стас.

- Так. Просто стомилась, мабуть.

- Гаразд. Поїхали. Не голодна?

- Трохи. Але я приготувала вечерю, треба тільки все розігріти. - Промовляє дівчина задумливо.

Стас всміхається, потім переводить погляд на дорогу, та все ж раз у раз поглядає на Агату. Яка ж вона. І вродлива, і талановита, ще й смачно готує. Скарб, не дівчина. А ще він дико її бажає. Але не можна. Поки не владнає все з парі. Він вже точно вирішив, що програє його і віддасть тачку Кирилу. 

Раптом похмурий настрій дівчини змінився. Вона дивиться на руки Вітренко, що лежать на кермі і згадує, яку насолоду вони їй дарували не так давно, а ще на його пухкі губи. “Боже, що зі мною, я перетворююсь на хтиву самицю. Який сором!” - Думає дівчина, поки вони їдуть. Тож вона відвертається, поки хлопець не помітив як палають її щоки від сорому. 

- Все добре? - Питає Стас, поклавши руку на стегно Агати і несвідомо погладжуючи його, продовжуючи кермувати однією рукою.

- Так. - Відповідає, а у самої вже все всередині запалюється від таких його дій, але цього недостатньо. Вона бере йогу руку і веде вище по стегну. Хлопець голосно ковтає. Потім вивертає кермо авто і з’їжджає на узбіччя. 

- Ти граєш з вогнем, Карамелько. - Відстібує свій і її паски та перетягує дівчину до себе, і одразу впивається в її губи спраглим поцілунком. - Маленька невинна спокусниця. - Стас задирає топ дівчини разом з ліфчиком і торкається однією рукою грудей, продовжуючи цілувати. Інша ж рука переміщається до джинсових шортів Агати і розстібає гудзик і блискавку. 

- Не могла до будинку витримати? - Питає, важко дихаючи.

Дівчина ж солодко стогне від кожного його руху.

Пізніше вони вечеряють в альтанці, як Агата і планувала, а потім по черзі приймають душ і розходяться по кімнатам. Дівчина лежить у ліжку і чекає, коли прийде Стас, та хлопець не поспішає, тоді вона вирішує піти до нього.

- Агата? - Дивується хлопець, коли дівчина заходить до кімнати. - Давай сьогодні поспимо окремо.

- Чому? - Ображено питає.

- Тому що я не залізний. Я хочу тебе до божевілля.

- Так візьми. - Промовляє дівчина і сідає зверху, намагаючись поцілувати.

- Карамелька. - Гарчить хлопець їй в губи. - Пригальмуй.

- Я ж відчуваю, що ти хочеш. Чому ні, Стасе?

- Ти точно незаймана? - Питає, дивуючись такій її наполегливості.

- То перевір! - Починає знімати з себе нічнушку.

- Ні, не цього разу, мала. Тим паче, офіційно ти - наречена іншого хлопця.

- Годину тому тебе це не зупинило і раніше теж. 

- Але це серйозний крок. Не хочу, щоб ти потім шкодувала, що віддала свою цноту мені.

- Я не буду. Хочу всього з тобою! 

Стас знімає дівчину з себе, поправляє на ній одяг і обіймає. 

- Давай спати, Агато. Будь ласка.

Дівчина ображено сопе, а потім відштовхує його руки, встає і повертається у свою кімнату. Їй до сліз образливо. Нею знехтував, той, хто вже став особливим. “Чому?”-Питала вона сама себе. “Він здоровий хлопець і явно потребує сексу, чи може він його отимує десь ще?”. Цю ніч Агата майже не спала. Думала. Крутилась. Цю останню ніч перед поверненням дідуся, вона хотіла провести зовсім інакше. Вранці вийшла ще до того, як Стас поїхав. Він вже вдягнений сидів за столом на кухні і пив каву. Агата мовчки пройшла до холодильника в своїй піжамі з ведмедями і дістала сік.