Розділ 13

“Я, певно, геть втратила розум” - Думала Агата, коли лежала в ліжку після повернення з вечірки. Вона ніяк не могла зрозуміти, навіщо полізла до Вітренко, ще й потім цілувала його і хотіла більшого. “Зі мною такого ніколи не було. Що це, як не марення? А якби він не захотів спинятись? Адже я не хотіла...Добре, що вже канікули і не треба в Академію, і, якщо пощастить, ми не побачимось до кінця літа. Зранку поїду до дідуся і буду там відпочивати і насолоджуватись свободою. Ніяких Олега і Стаса. Тільки море, я і дідусь!”

Вранці дівчина швидко зібрала у валізу всі необхідні речі і чекала, коли водій буде готовий її відвезти до діда у Санжійку. Мати займалась своїм благодійним фондом і їй було не до дочки, тож вона нічого не мала проти від'їзду Агати до діда. Батько ж був у робочому відряджені. Тому одразу після сніданку дівчина вже їхала в улюблене місце відпочинку. 

Весь наступний тиждень Агата провела за бесідами з дідусем, походами на пляж, готуванням смачних страв і читанням любовних романів. Шкода, що поблизу не було студії танців чи підходящого місця для тренувань, бо їй вже сильно не вистачало тих емоцій і навантаження для тіла, що давали танці. Коли ж дівчина спитала у матері чи можливо, щоб Михайло возив її декілька разів на тиждень в місто до студії і назад, та не погодилась.

- Відпочивай, а танцульки твої зачекають.

Агаті вкотре було прикро, що батьки не поділяють її захоплення. Врешті щоб трохи підтримувати тіло в тонусі, дівчина почала займатись йогою. Іноді ходила з самого рання на пляж, або ж займалась прямо у дворі.

Цього ранку вона прокинулась на світанку і вирушила до моря, хотіла встигнути до того як сонце почне припікати позайматись йогою і позасмагати. З собою, як зазвичай, взяла фрукти і воду. Зробила практику і навіть трохи помедитувала. Це була в неї своєрідна магія ранку. Коли сонце піднялось вище, дівчина спочатку повільно зайшла, а коли тіло звикло до температури води, то пірнула і попливла до буйків, потім вийшла і стояла біля води, чекаючи, поки шкіра трохи підсохне під променями сонця. Агата знов влаштувалась в своєму улюбленому місці і снідала фруктами, дивлячись на морські хвилі і чайок. Потім вдягла навушники і дістала книгу. 

Стас другий день як відпочивав на дачі у Кирила. Вчора хлопці непогано проводили час: спочатку смажили шашлики на мангалі, потім зібрались і поїхали на дискотеку в сусіднє селище. Тож поки всі ще відсипались, Вітренко прокинувся рано і вирішив пробігтися до моря. Його туди прямо щось тягнуло. І ось який сюрприз він тут побачив. Агата, власною персоною. Лежить на животі на простирадлі в маленькому купальничку на своїх пружних сідничках, тіло вже покрилось легкою засмагою. Дівчинка-карамелька читає книжку і хитає ногою, на щиколотці виблизкує срібний ланцюжок. Хлопець стояв і насолоджувався картиною, що йому відкрилась, затамувавши погляд. Аж раптом Агата озирнулась. Її волошкові очі розширились від подиву.

- Що ти тут робиш? - Спитала дівчина, знімаючи навушники і сідаючи на простирадлі.

- Просто збіг. Я тут на дачі у друзів. - Усміхнувся хлопець. - Гайда скупнемось! - Протягнув їй руку, щоб допомогти піднятись, та вона встала сама.

- Гаразд. - Намагалась не дивитись на напівоголеного хлопця.

Було незвично бачити Стаса в одних лише пляжних шортах. Агата помітила татуювання дракона на його руці, раніше бачила лише частину, що визирала з-під футболки. Те, що він має спортивне треноване тіло, вона переконалась ще раніше, але без футболки то був зовсім інший рівень, адже можна було роздивитись кожен м’яз, і подивитись, дійсно було на що. 

Він побіг і пірнув у воду, та виринув за мить, обтрушуючись наче пес. Агата заходила потроху, поки він не схопив її в оберемок, пірнувши разом з нею.

- Геть здурів?! - Репетувала дівчина, відпльовуючись, коли виринула на поверхню, він також виринув поряд. “Ще й задоволено усміхається. От паскудник”. 

- Вибач. Просто ти б ще хвилин десять там стояла, звикала, а так секунда і готово. Ну-мо до буйків, на випередки!

- Можна. - Відповіла і почала пливсти. Та хлопець за мить її наздогнав і навіть перегнав. - Ай, здається, ногу звело.

Стас зупинився і підплив до Агати з занепокоєним поглядом, вона ж щойно він наблизився, притопила його і попливла швидко до буйків.

- Тобто ось яка ти підступна. Не очікував від тебе, принцеса. - Промовив, виринаючи. Дівчина ж вистромила язика, тримаючись за буйок. Трохи перепочивши, вони рушили назад, вже не змагаючись.

Агата сіла на простирадло, Стас плюхнувся поруч, навіть не спитавши дозволу. На що дівчина лише здивовано подивилась. Хоча чому дивуватись, це ж Вітренко. 

- Що за музику ти слухаєш? - Схопив її телефон і навівши на неї екран для розблокування, відкрив плейлист. - Неочікуванно. Нізащо б не подумав, що така правильна дівчинка, як ти, слухає рок.

- Ти мене зовсім не знаєш. - Відповіла дівчина, обурюючись на його зухвалу поведінку.

- Але мені б хотілось дізнатись про тебе більше.

- Мені вже час. - Вона почала збирати речі в сумку. 

- Добре. Можливо, нам по дорозі. 

Стас допоміг їй зібрати простирадло і вони пішли сходинками нагору. Хлопець взувся відразу, Агата ж йшла босоніж і несла в руці свої пляжні капці.

- Ой. - Зойкнула, потім зупинилась і підняла ногу.

- Покажи! - Розвернувся хлопець і присів поруч, оглядаючи її стопу. Страяхнув пісок і залишки скла.

- Я на щось стала. Поранила ногу. - Промовила засмучено.

- Обіпрись на мене. - Він допоміг їй дійти до верху, повісивши сумку на своє плече. - Присядь тут.

Агата присіла на великий камінь біля спуску і дістала із сумки, протягнутої хлопцем, вологі серветки.  

- Давай, краще я. - Промовив Стас і забрав у неї серветку.

Він знов присів навпочипки і обхопивши стопу дивчини, почав протирати серветкою, щоб зрозуміти, наскільки сильне поранення, і чи залишились уламки скла. Рана на вигляд була невелика і скло вони дістали ще на підйомі. Але варто було б обробити антисептиком і заклеїти пластирем, щоб не потрапляв бруд. Хлопець знов забрав у Агати сумку і легким рухом підхопив дівчину, вона тільки і встигла обхопити його шию.