Розділ 10

В понеділок Агата вже не витримала і поїхала в Академію. Увійшовши в аудиторію, зайняла своє місце, і тільки встигла викласти конспект з ручкою, як увійшов Вітренко. Навіть не піднімаючи очей, вона зрозуміла, що це він. Відчула. Він же, відразу вихопив її поглядом і зайняв місце поряд. Він сам собі боявся зізнатись, що сумував, і зараз, коли вона була поряд, його ломало від бажання торкнутись її. Він, як зазвичай, сів якомога ближче.

- Привіт, Карамелька! Як справи? - Спитав, торкаючись пасма волосся.

- Вітаю. - Відповіла Агата, не дивлячись на нього. - Все добре.

- Я рад. - Він взяв її кулькову ручку, потім поклав і додав тихо, торкаючись подихом вуха:

- Я приїздив до тебе, але мені сказали, що ти погано себе почуваєш.

Агата була здивована отриманою інформацією, а від його дій в неї з’явились сироти по тілу.

- Я не знала. Мені не переказали. - Відповіла дівчина і зустрілась з поглядом кольору віски. Він же потонув в блакитному вирі її очей. Голос викладача витягнув їх із вакуума.

- Починаємо нову тему. Вітренко, я дивлюсь, ви до кінця семестру вирішили виправити своє відвідування. Що ж, похвально.

Після закінчення лекції Агата швидко втікла, але Стас знав, що знайде її на великій перерві у кав’ярні, адже вже запам’ятав деякі її звички. І, справді, коли після двох відмучених пар, він увійшов до приміщення студентської кав’ярні, Агата вже сиділа за столиком з шоколадним мафіном на тарілці поряд і склянкою капучино. В руках у неї була книга і вона була захоплена читанням. Іноді дівчина відламувала шматок мафіна і віддпивала ковток напою. Вітренко не міг відвести погляду, і вже хотів підійти, як позаду почулось глузливе:

- О, спостерігаєш за нашою “ставкою”, і як? Все йде за планом? “Пташка в клітці?”

- Стулися, Кір. Це не твоя справа, що і як у мене йде.

- Можливо, але якщо ти програєш, то я заберу назад свою тачку.

- До чого це все? Ми заклалися, умови я знаю. У мене є ще два місяці до того, як сплине час. Тож готуй грошики. - Відповів роздратовано і пішов геть. 

Апетит зник і бажання поспілкуватись з дівчиною на очах у цих покидьків, тим більше. Андрій був у школі нормальним хлопцем, але підпав під вплив Кіра і змінився. 

Цього дня Стас більше не шукав зустрічей з Агатою і після занять поїхав в спортивний зал, де дві години лупив боксерську грушу, щоб трохи прочистити мізки. Бо він все частіше думав про дівчисько. Спочатку, це були думки з приводу того, як домогтися її уваги, був азарт, але все частіше він почав помічати, що думає про неї не як про “ставку”, як казав Кирило. Вона починає йому подобатись. І це лякало не на жарт. Адже знає, що не вийде у них. Навіть якщо він відмовиться від парі, вона не його поля ягідка, як не крути.