Розділ 9

Агата після повернення додому вислуховувала докори і нотації від матері через те, що не дочекалась водія і додому поверталась не відомо з ким. Виявилось, що водій приїхав за нею, а її ніде немає. Михайло навіть в Академію заходив, у всіх розпитував. “Який сором” - Думала між тим дівчина.

- І де ж, дозволь спитати, ти була? Така злива, а ти невідомо де вештаєшся! - Галасила мати. Добре хоч батька ще не було вдома. 

- Мам, я вже вдома. Все добре. Мене однокурсник підвіз. - При цих словах у неї почало поколювати губи і до щік прилив жар, тож вона відвернулась, щоб мати не помітила такої реакції.

- Будь ласка, більше так не роби, Агато. Я місця собі не знаходила весь цей час. - Промовила із занепокоєнням Ірина Данилівна.

- Гаразд. Звісно, мам. Я піду до себе.

- А обід?

- Не хочеться. - Зайшла в кімнату і кинулась скидати вологий одяг. 

Завершивши з речами, закинула їх в кошик для брудної білизни і стала під гарячі струмені води. Стоячи в душі, дівчина знов і знов прокручувала події цього дня. “Зі мною точно не все гаразд. Ну не може так одна людина впливати на іншу. Адже так? А цей поцілунок, він же лише торкнувся губ, а в мене й досі горять губи, а від спогадів починається тремтіння. А це ж лише такий невинний поцілунок. Олег мене цілував по-французьки, але там і близько не було подібних відчуттів. Як би були, то можливо б у нас з ним і могли скластися романтичні відносини, а не простий розрахунок з боку батьків. Навіть погляди Вітренко будять в тілі дивні відчуття”. Ось і  зараз під горячими струменями води, тільки від думок про Стаса шкіра дівчини вкривалась сиротами, наче від холоду, хоча їй було навіть спекотно. Їй треба припинити  думати про хлопця-Вітра. “Скоріше б канікули” - Думала, засинаючи.

А вранці прокинулась з температурою і хворим горлом. Хоча хворіла вона рідко. Мати залишила дочку вдома і викликала сімейного лікаря. Константін Семенович виписав ліки і порадив відлежуватись вдома до кінця тижня. 

Весь цей тиждень дівчина не знала чим себе зайняти. Матеріал з усіх предметів пропрацювала наперед, коли температура спала. Потім дивилась дорами, читала, слухала музику і танцювала. Декілька разів за цей період дзвонили в відеофон, але мати підходила, а коли дівчина питала, хто приходив, то відповідала - доставка. 

Вкінці тижня дівчина в черговий раз не знала чим себе зайняти і просто сиділа на підвіконні і думала про своє життя, про майбутнє, яке обрали батьки. Іноді їй ставало так прикро, що вона не може сама приймати рішень. Адже вона вже повнолітня, але ні. Все вирішують батькі. Вона хотіла вступати в Хореографічну академію, але ж ні, батько наполіг на журналістському факультеті. З одруженням теж саме. Вона наче живе у золотій клітці. 

Вітаю, любі!

Дякую, що читаєте. Все найцікавіше попереду)) Ставте вподобайкі головним героям і додавайте книгу до бібліотеки, якщо досі цього не зробили)

Вдалого початку тижня. Бережіть себе!

Ваша Ніка ♥