- Рушники. Частина 2.

 !!(Друга частина буде кросовер-ангст. Трохи інший фанфік, а тому у фанфіку буде 18+.Часовий проміжок між цим фанфом та другим буде змінено)!!

 - Я наполягаю. Це кохання! Я певен, що це воно.

Вона хмикнула.

  - Тільки уяви, як мабуть дивно буде це підвищення, та ще дитина.

(Тим часом у інших кімнатах)

 Дівчата пройшли мовчки, вони вирішили краще не підслуховувати. Вони були надто молодими та упертими.

  - Вони навіть не дали нам помічника, вилупки - Клод замовчала.

  - Може щось зламалось - непевним голосом відказала Венді.

Вони сподівалися, що хоч на одну з них буде пристойне ліжко, але неочікувано виникли більші проблеми. У готелі було спекотно, а льоду не було. Доставка також відсутня.

  - Здається, погрози тут не допоможуть. Просто почекаймо, а де пульт ? - старша, та яка Клод ледь не вибухнула.

  - Щоб вас. - найгарніша (Венді) дуже засмутилася.

 Майбутнє завжди наздоганяє, як і докори сумління. Чим дуж дівчата горлали не перестаючи обговорювали недолугих співвробітників. Готель стрепенувся, але ні слова не промовив.

 Клод з усієї сили вдарила тумбу, та звалилася на великий темно-білий матрац. Звідкись виникло шарудіння...

Можливо хтось з них розбив щось?

 Той хто іх зустрічав...завжди промовляв :

Ви все одно вже заплатили за ніч. Повірте, вам не доведеться сумувати, але поводитися треба тихо.

 Навколо поселилася якась тьма та гнітюча безтурботність, та якась така слабка сила. Сила...Гниття.

  - Воно, ця фігня йде від ліжка, немов би там вм'ятина.

 Молоді перезирнулися, та яка нижче (Венді) зняла покриття. Ще одне простирадло і ось... Запах навіював слиз та свіжість землі.

 Вони побіліли. На їх щастя вони встигли відскочити, спочатку Клод подумала, певно це ніготь, може якась млявіть, чи навіть грибок з якоюсь бактерією. У цей час, щось там у середині здригнулося та ніби скукожилось. Насправді, це була шкіра, синя шкіра... Куйовдячи матрац швидко вилізла нога, а вже потім...

  - Дівчатонька, який гармидер, яке нещастя. Я казала про шум - співвласниця "залитого вбивствами" готелю, а саме жінка на ім'я Айріс. 

 Шурхіт кісток.

 Постріл, постріл, та ще один постріл. Майже в око, а пізніше тільки тиша та сумрак цього готелю. Певно співвласниця не надто любила розносити рушники.