- Та сама маска

 Їх вуста наближалися, їх подих не вмер.

Вітер та соковита трава, а ще цей погляд, погляд світлих хитрих очей приборкував його. Здавалося він знову повертався до того самого до свого життя. Темний чоловік та не надто хоробра жінка. Дівоча посмішка також розцвіла, як і він.

 Вони усміхнулися та водночас переглянулися.

  - Що?

  - Я нічого не казав. Може хотів щось запропонувати, якщо не вдала думка...

 Спостерігаючи за чоловіком, дівчина зацікавилась :

  - Давай кажи!

Томний, хитрий та якийсь непокірний погляд. Коли його вуста наблизилися, саме тоді його очі потеплішали :

  - Може нам треба щось змінити, я не певен, але знайди якусь нову місцинку.

  - Кров витри з губ, бо ти став схожим на Джокера, щось пошукаю для нас.

  - Нічого не прогорить, нічого поганого в цій справі нема.

 Дівчина підвела погляд, прибираючи свою ногу від нього.

  - Не мені судити, що тобі вигідно, а що ні. Ти завжди знайдешь можливість. Я лише можу сподіватися, що можливо ти не потрапиш до їх рук, якщо тебе схоплять..

 Темноволосий продовжував підсміюватись, а тоді чоловік притґгнув її до себе...не відпускаючи усміхнувся та витер губи.

  - Міс, моя люба міс, я насмілюсь дати Вам обіцянку й найсвятішу, безцінну клятву мого сердця!

 Насмілившись задати запитання. він поставив келих :

  - Чому ти не п'єш?

Вона не відповіла, вона мовчки дивилася, (у дзеркало) як він цілує її плечі.

 Вона усе сумнівалася, але тоді (у той момент) на його лик впало багато темних тіней, на секунду їй здалося, що волосся його стало майже повністю чорним, майже смолистим, таким не живим, таким яким воно було раніше.

Посмішка ж стала божевільною, хитрою на ніби не справжньої.

  - Перестань дуркувати.

 Ще один поцілунок. Настрій змінився. Мить і ось широка посмішка зникла. Великий оскал зник.

  - На кого я схожий? 

Він накрив її своїми руками.

  - На клоуна? Чи я тепер неначе злодій, ні?

Незважаючи на кепкування та на дурні жарти, на усі ці подарунки... Вона відповіла.

 Поцілунок був задовгим, тож він (припинив) нести нісемітницю, хоча він мав сказати...Але.

  - Я казала, як зачаровує коли на тобі немає краватки.