Глава 17. Багато базікаєш

Те, що це не випадкова зустріч, Арен зрозумів одразу. Занадто злагоджено ця трійця оточила їх, занадто тихе і віддалене місце для засідки обрала.

Виглядали нападники характерно для середньої руки найманців: одягнені абияк, неохайно й дивакувато, але в гарній фізичній формі та з хорошою зброєю. А от те, що жоден з них не мав при собі лука чи дротика було поганою ознакою. Грабіжники діють нишком й уникають зайвого шуму, наймані вбивці воліють знешкодити жертву на відстані влучним пострілом або смертельною пасткою й до двобою вдаються лише в крайніх випадках. Ці троє збиралися влаштувати бійку, отже, їхньою метою була саме кривава розвага. А беручи до уваги багатозначні погляди, які вони кидали на Віалу, основною жертвою мала стати саме вона.

— Ну що, крихітко, зробити тобі приємно поки твій друг ще живий, чи спершу випустити йому кишки? — найближчий з нападників притиснув два пальці до губ й зробив кілька рухів язиком, наче щось вилизував.

От же лайно! 

Арена занудило від огиди. Він уже бачив таких людей раніше, а найстрашніше — бачив результати їхньої «роботи».  Навіть за мірками тих, хто не цурається заробляти на чужій крові, подібні замовлення на жінку приймали одиниці. У вбивць і злочинців, як би дивно це не звучало, існували свої правила й межі дозволеного, і зґвалтування за гроші точно лежало за цими межами.

На жаль там, де є попит на брудні справи, завжди знайдеться і той, хто готовий їх виконати. Для подібних людей навіть питання ціни було менш важливим, ніж можливість отримати задоволення від завдання: від страху жертви, її безпорадності, слабкості. Ці троє були якраз із тих, хто прийшов за відчуттям абсолютної влади, а не за золотом. Такі речі Арен навчився помічати за обличчями, усмішками, особливим блиском очей. Так дивляться тільки хижаки, які отримують задоволення від самого полювання, а не від цінності здобичі.

Залізна палиця, до якої кріпився ланцюг з кулею, вкритою довгими гострими шипами, зі свистом описала круг у повітрі. Нападник вишкірився.

Віала, здається, тільки тепер зрозуміла, що зараз станеться. Арен відчув, як затремтіла й похолоділа її рука, як дівчина заклякла, наче висічена з каменю статуя в храмі. Йому довелося добряче штовхнути її, аби змусити позадкувати до дерев обік дороги.

У нього було лише кілька секунд, щоб оцінити власні шанси. Троє на одного, при тому, що дівчину не можна залишити поза увагою ні на мить — це дуже складна позиція. Але не безнадійна, якщо правильно розрахувати сили. 

Найближчий із нападників — кремезний здоровань з обличчям, порізаним шрамами. Рухається повільно, скупі вивірені кроки, масивні руки, широкі плечі, голова, немов втиснута донизу, погляд із примруженням. Окрім палиці тримає за поясом кинджал. Цей битиме потужно, але навряд чи він дуже швидкий: ліва нога ледь помітно кульгає, найімовірніше, заважає стара і не найкращим чином залікована рана.

Другий — високий, майже на голову вищий за міатця. Хода пружна, попри величезний зріст рухається швидко, в руках тримає дворучний, наче в ката, меч. Один удар таким може перерубати людину навпіл, але подібна зброя вимагає хорошого розмаху. Якщо встигнути відтягнути велетня з дороги до дерев, то шанси впоратися з ним зростуть.

Третій — середнього зросту, зі звичним мечем у руках і мотком мотузки за спиною. Не надто лізе на очі, злегка розслаблений, начебто навіть неуважний, але погляд видає. Він, саме він ватажок цієї зграї, і він найнебезпечніший із трьох.

— А я дивлюся, ти розумний хлопець, — ватажок усміхнувся, правильно оцінивши затримку міатця. — Тим гірше для тебе, довше вмиратимеш, ще й дарма. Взагалі-то нам потрібна твоя супутниця, у нас до неї серйозна розмова. У всіх трьох. Але ж ти не хочеш її ділити ні з ким, так? — відразна слизька посмішка з'явилася на його обличчі, він навіть злегка облизнув тонкі потріскані губи. — Уже спробував її? І як? Солодка?

Арен промовчав, розуміючи, що це просто спосіб роздратувати, змусити  кинутися вперед і нарватися на удар меча. Він витяг з-за поясу невеликий кинджал й сунув його у заледенілу долоню Віали:

— В разі чого одразу бий. Якщо зможеш, в шию чи груди. По обличчю теж згодиться.

Вона вчепилася в руків’я з такою силою, ніби справді збиралася кинутися в атаку. Арен повернувся так, щоб Віала опинилася найближче до здорованя. І вийняв меч, готуючись до бою.