Розділ 14.

По дорозі до Богдани заїхали до квіткового магазину, де придбали розкішний букет троянд. Це була ідея Жасміни. Донька заявила, що для будь-якої дівчини важливо, щоб їм дарували квіти. 

- Звідки ти знаєш, мила? - запитую, не зводячи погляду з дороги. 

- У мультиках постійно показують, як кавалер, коли бігає за тією, хто йому подобається, дарує квіти та шоколад. В одному мультику показували, як до дівчини залицялося двоє. Один дістає із кишені штанів коробку цукерок у формі серця. Інший дістає коробку більшу, перший це більше, другий ще… у результаті, вони обидва зламали підлогу і провалилися. 

Донька починає голосно сміятися, а я тішуся з того сміху. Радує те, що Жасміна вже забула про те, що її недолугий татко забув про обіцянку піти на ковзанку. 

Врешті-решт купую великий букет червоних троянд. Вибираю ці квіти, тому що їх не любила Аврора. Говорила, що такі квіти їй не підходять по астрології. Їй подавай рожеві лілії.

Якщо навігатор не обманює, то приїхали вірно. Звичайний собі район, зі звичайними висотками. Заходимо до парадного…

Супер! Тут сидить консьєрж, яка точно не пустить нас.

Можна зателефонувати до Богдани, сказати, що приїхали до неї. Але тут небезпека у тому, що вона не захоче підіграти. Що тоді робити? Розвертатися та йти геть?

Чому узагалі вирішив, що гордовита краля вдома? Проте де може знаходитися увечері самотня дівчина?

Хоча звідки знаю, що вона самотня? Що я узагалі знаю про цю жінку, крім того, що здатна виконувати обов’язки на відмінно?

- Добрий вечір, - щебече донька, підходячи до літньої жінки, яка виконує роль охоронця дому.

- Привіт, крихітко, - говорить жінка, - ти до кого?

Жінка у захваті від світловолосого створіння. Мене це не дивує. Практично кожен, хто бачить Жасміну, просто тане. Якби доня хотіла маніпулювати людьми, у неї б чудово вийшло.

Доня того не робить, навіть не знаю, добре це чи ні. Для ведення бізнесу треба мати хоча б трошки хитрощів.

Саме Жасміна є моєю спадкоємицею. Якби ж мені ще сина… але то нездійсненна мрія.

- Ми до пані Богдани, - говорить Жасміна, - у 18 квартиру. Це для неї.

Показує пальчиком на мене, я демонстративно показую букет.

- Зрозуміло, - протягнула жінка, - прийшов пробачення просити, ловелас.

Голос консьєржа звучить суворо, я ж гублюся, бо не сподівався такого натиску.

- Ти б бачив, як Богдана плакала, - продовжує жінка, - не соромно тобі? Зрадити таку красуню та розумницю. Тепер приліз пробачення просити, ще й дитину залучив?

Відкриваю рота, щоб відказати бодай щось, але жінка роздратовано махає рукою. 

- Йди вже! Не знаю, чи варто їй тебе пробачати, але то вже не моє діло. 

- Тату, вийшло, - шепоче Жасміна, хапаючи за руку і тягнучи до ліфта. 

Виходить, що у Богдани сталася якась драма, і мене прийняли за її хлопця. Судячи з усього, колишнього кавалера. 

Піднімаємося з Жасміною на потрібний поверх. Далі натискаю на кнопку дверей потрібної квартири. Донька скромно стоїть позаду, прихована моєю постаттю. 

Двері відкриваються, на порозі виникає Богдана. Волосся якої скуйовджене. 

Яка вона гарненька у домашньому вигляді! З обличчя щезнув діловий вираз, виглядає зараз просто і одночасно чарівно. 

- Добрий вечір, - кажу тихо, наче боюся притягнути увагу сусідів. Це стосується тільки нас. 

- І вам… зараз не дуже гарний час. 

Отакої! Час їй не підходить. Те, що я приїхав до неї додому, не збирається оцінити?

Трохи говоримо, тому вирішую перейняти ініціативу на себе. 

- Богдано, може, відчиниш двері ширше? Мені складно говорити, стоячи у парадному. 

Дівчина відкриває рот і здається, що зараз відправить по відомій адресі. 

У справу втручається Жасміна. Доньці набридло розглядати мою спину, тому подає голосок: 

- Татку, на тобі блищать крапельки води. Це сніжинки розтанули. 

Після чого сміється. Тільки малим дітям вдається постійно зберігати гарний настрій. 

Жасміна переводить погляд на господарку квартири, чарівно усміхається. 

- Привіт. Ми до тебе у гості приїхали. Можна увійти? 

Вже знаю, що Богдана не відмовить. Хто взагалі здатен відмовити маленькій феї? 

Молода жінка відходить у бік, а ми заходимо до передпокою. Навіть звідси видно, що квартира у Богдани скромна.

Нічого. Як тільки почне працювати на мене, то за рік зможе накопичити на житло. Якщо, звісно, не надумає грати у королеву-недоторку. 

Без особливих церемоній передаю красуні квіти, не забувши нагадати, що віз їх через усе місто. 

Жасміна тим часом розглядає жінку. Придивляється до неї, що злегка дивує. Зазвичай донька нейтрально ставилася до всіх тих представниць прекрасної статі.