Розділ 4.

Богдана.

Стою у розкішному кабінеті, передчуваючи те задоволення, яке скоро станеться. Мені виплатять зарплату за місяць. Приємна сума з гарною кількістю нулів. 

Я заслужила. Місяць приходила додому трохи не об одинадцятій вечора, повністю забуваючи про особисте життя. Хоча тут, скоріше, плюс. 

Про особисте життя дійсно хотілося забути, бо воно принесло мені багато болю. Застукати нареченого у ліжку з найкращою подругою і втратити в один вечір двох дорогих мені людей… 

Не хочу згадувати, краще зосереджуся на тому, що зараз отримаю фінансову винагороду. 

На жаль, вона перша і остання. Михайло Миколайович Вінський - власник компанії, одразу сказав, що асистентка йому потрібна тимчасова, доти поки його власна не владнає родинні проблеми. 

Тому розраховувати на постійну роботу не можу.

Шкода. Мені дуже сподобалося працювати у великій компанії на симпатичного боса. Михайло Миколайович серйозний та стриманий. Якщо і мріяти про начальника, то тільки про такого. 

Ще приємніше, що Михайло залишився задоволений моєю роботою. Цілий місяць я приймала дзвінки, призначала важливі зустрічі та замовляла квитки. 

Дехто думає, що асистентка керівника — це те ж саме, що й секретарка, але то не так. Секретарка по обов’язках та зайнятості навіть близько не стояла. 

- Богдано, - вже колишній бос усміхається та простягає конверт з купюрами, - дякую за роботу. На жаль, не можу залишити тебе працювати тут. Всі гідні вакансії зайняті, а призначати стажеркою молоду жінку з досвідом якось неправильно. 

Усміхаюся, намагаючи приховати досаду. Потайки сподівалася залишитися тут працювати. Початок грудня, скоро Різдво. Хотілося порадувати рідних хорошими подарунками і себе також. 

Після зради Павла я заслужила хоч чимось себе порадувати. Нехай він та зрадниця Ліна не думають, що моє життя закінчилося на них.

Доведу їм та собі, що здатна дати раду. Щоб у житті не сталося. 

- Дякую вам за роботу, Михайло Миколайовичу, - привітно кажу, - користуючись нагодою, вітаю із наступаючими святами, хоча до них ще досить часу. 

- До Різдва роботи прибавиться, - задумливо говорить Михайло і раптом замовкає. 

Терпляче очікую, доки чоловік договорить. В принципі, мені більше нічого тут робити, але хочеться піти ввічливо та завершивши всі справи. 

- Богдано, - говорить нарешті екс-начальник, - як ставишся до того, щоб я порекомендував тебе? 

- Позитивно, - з готовністю відповідаю, - Михайло Миколайовичу, якщо допоможете знайти роботу, буду вельми вдячна. Не підведу.

Жодних сумнівів, - бадьоро говорить чоловік, - за цей місяць ти проявила дива відданості та працелюбності. Саме ти помічала ті деталі, які пропускали всі. Я також. Ти згадала про той важливий файл, який врятував ситуацію з партнерами. Богдане, я можу бути вдячним. Ти не можеш працювати у моїй компанії, але це не завадить тобі отримати роботу у мого брата. Зарплатня у нього не гірша, ніж тут. Обов’язки асистентки керівника мало чим відрізняються.

- Вашому брату потрібна асистентка? - обережно запитую, відчуваючи надію на те, що гарну посаду, все ж таки, отримаю.

- Потрібна, хоч Олег і не визнає цього. Впертий як віслюк, вважає, що здатен з усім впоратися, а у самого навіть на рідну доньку часу не вистачає.

Киваю, проявляючи розуміння. Проблемний шеф — то нічого. Вже траплялися такі. Я раніше працювала в одній автомобільній компанії, де президент був ще тією скалкою в одному місці. До моєї роботи правої руки начальника не було висунуто жодного зауваження. Я б і зараз там працювала, але компанію продали. Новий власник найняв власний персонал, і мені довелося шукати нову роботу…

Кажуть, біда не приходить сама. Через пошуки роботи не помітила, як краща подруга прокралася у ліжко нареченого.

— Чула про компанію Mriya Essence? — говорить далі Михайло, — нею керує мій молодший брат. Ти станеш справжньою рятівною соломинкою, як для корпорації, так і для нього особисто.

Звісно, що чула. Косметична компанія Mriya Essence відома у різних колах. До того ж сама користуюся косметикою її виробництва і дуже задоволена результатом.

Невже у мене є шанс почати працювати там? За таку можливість треба хапатися. 

- Ви напишете мені рекомендацію? - з надією запитую, - я готова почати там працювати хоч сьогодні. 

- Краще з понеділка, - підморгує чоловік, - я особисто зателефоную брату і скажу, що ти прийдеш на співбесіду. Така красива, розумна та працьовита жінка не може не підійти. Не вірю в це. 

Тихо сміюся, відчуваючи, що приємно таке почути. Шкода, що Паша та Ліна того не чують. Зрадники нещасні. 

- Приходь у Mriya Essence у понеділок на десяту годину, - говорить Михайло. 

- Але ваш брат… знатиме хоч, що я претендую на посаду? - ставлю закономірне питання, тому що не хочу виявитися зайвою. Не бажаю більше бути там, де мене не чекають. Як у випадку з колишньою подругою та нареченим. 

- Богдано, залиш все це мені, - твердо відповідає Михайло, - якщо щось обіцяю, то виконую.