Розділ 35

   У наступні дні, здавалося, життя налагоджується. Хуберт не чіпав мене, лише деколи сердито поглядав у мій бік. Моніка знову відновила гастролі і ми з Івоною часом їздили з нею. Але більше ми були дома, або в бабусі Данути. Я при кожній нагоді старалась там залишатися. Моя підопічна вибачила Каміля і невдовзі з ним гралась, як і колись. За що хлопець мене розцілував з радості. Я деколи буваю в кінному клубі свого красунчика на коні. В мене чимраз краще виходить їздити верхи. Один раз ми обідали разом в кафе. Але більшість часу ми зайняті кожен своїми обов’язками. Каміль багато працює на фірмі, а ще клуб. Він останні кілька років на бере участі в змаганнях, але тренує інших.

  Погожий день. Ми з Івоною гуляємо на дитячій площадці недалеко від дому. Дзвонить телефон — Роберт. Я, чесно кажучи, ввесь цей час трохи не спокійно почувалась, він же, мабуть сердиться на мене. А, може, ні? Беру слухавку і чую:

̶  Привіт, красуне. Ти вдома?

̶  Привіт, ні, ми гуляємо з малою на площадці.

̶  Я зараз під’їду, — я трохи занепокоїлась. Чого б це йому до мене їхати?

̶  Добре. Чекаємо.

  Я пішла гойдати малу на гойдалці. Вона радісно сміялася, щось мені щебетала. Аж тут, звідки не візьмись, журналістка. З диктофоном підійшла до нас і почала засипати питаннями.

̶  Пані Мілано, чи правда, що в сім’ї Гапчиньських проблеми? Вони вирішили розлучитися? Чи правда, що ви зустрічаєтесь з Камільом Дужеком? — я відкрила рот з несподіванки, потім оговталась і сказала:

̶  Вибачте, але я не даю коментарів. Всі питання до пані Моніки і пана Хуберта, — вона не здавалась:

̶  Скажіть, будь ласка чи правда, що пані Моніка має роман з колегою? — мама мія, та що ж це? Звідки в них стільки інформації?

̶ Я нічого не знаю. Вибачте! — я відвернулась від неї. Але вона не з тих, очевидно, що сором’язливі. Почала ще щось, аж поки до нас не підійшов Роберт. Як вчасно!

̶  Попрошу нас залишити! Ми не даємо коментарів! — строго сказав хлопець. Та журналістка нахабно переключилась на нього, почала просити відповісти на питання.

̶  Вибачте, але я не даю коментарів про сім’ю моїх друзів. До побачення, —  відрізав. Дівчина неохоче пішла. Нарешті. Я полегшено зітхнула.

̶  Роберте, ти мене врятував! Я вже хотіла тікати, бо вона ніяк не залишала мене в спокої. Звідки вона стільки знає?

̶  Я маю підозри, звідки. Але поки невпевнений, — потім хлопець посміхнувся мені і запитав:

̶  Хочеш мені щось розказати? — я пожартувала:

̶  Вибачте, не даю коментарів для преси! – він засміявся.

̶  Я не з преси. Я друг, якого дехто покинув... — він скривився, показуючи, що я завинила. Упс. Що робити?

̶  Роберте, вибач, але так вийшло. Ми можемо бути друзями?

̶  Ти вибрала Каміля? — сумно питає.

̶  Так. Ти ж знаєш. Він, мабуть тобі все розказує, хіба, ні?

̶  Раніше, так. А останнім часом не все. Ти не вибачила, те, як я тоді повівся?

̶  Звісно, вибачила. Все добре. Роберте, не ображайся, будь ласка. Просто…

̶  Мені нічого не залишається, як побажати вам щастя... Каміль хороший хлопець, я думаю, тобі буде з ним добре, — він говорив трохи сумно, але щиро.

̶  Дякую, Роберте. Я б дуже хотіла, щоб і ти був щасливий, — він посміхнувся і обійняв мене. Я вирішила, що це дружні обійми, тому не заперечувала. Таке собі прощання. Та хіба ж я знала, як дорого мені це обійдеться?

   Наступного вечора, коли я саме вийшла на терасу щоб поговорити з мамою по телефону, побачила, що на подвір’я в’їжджає білий джип Мерседес. Я попрощалася з мамою і пішла зустрічати мого суперхлопця. Та моя радість швидко зникла, коли я побачила його сердитий вираз обличчя. Що могло так його розсердити?

̶  Привіт, любий, — вітаюся.

̶  Привіт, — Каміль відповів так сухо, що в мене щось аж, наче запекло в середині. Він явно за щось сердитий на мене.

̶  Що сталося? Ти сердитий? — питаю занепокоєно.

  Він мовчки взяв мене за руку і повів до свого авто. Посадив на пасажирське сидіння, сам сів поряд. Кожен м’яз на його вродливому обличчі напружений, губи стиснуті. Я чим раз більше переживала, поки він мовчав. Нарешті взяв якийсь журнал і дав мені.

̶  Як ти могла? Я справді вірив тобі. Для чого ти це зробила? — я шоковано дивилась то на нього, то на журнал, у якому на пів сторінки красувалось фото, де мене обіймає Роберт. Під низом коротка стаття.

  «Як стало відомо, пан Каміль Дужек, відомий бізнесмен, спортсмен і власник кінного клубу «Вітер» вже близько 3 тижнів зустрічається з українкою на ім’я Мілана Марешко, яка працює гувернанткою в племінниці пана Каміля, Івони. Дівчина повідомила, що в її коханого стався серйозний конфлікт з чоловіком його сестри, паном Хубертом Гапчиньським. Через, що саме чоловіки побилися, поки що не відомо, але є інформація, що причина може бути в поведінці сестри пана Каміля, Моніки. З надійних джерел відомо, що вона має роман з колегою по оркестру. Як би там не було, але очевидно одне, шлюб відомого бізнесмена, пана Хуберта Гапчиньського і зірки національного оркестру Моніки, тріщить по всіх швах. У парі Каміль і Мілана теж не все гладко. Недавно пані Мілану бачили в компанії іншого чоловіка. Ним виявився друг сім’ї Роберт Данковскі. Побажаємо нашим шановним зіркам якнайшвидше залагодити свої непорозуміння».