Це був рознос всього я швидко її архівувала , добре, що ніби її ніхто такий не бачив .
Але з Іваном мені чого не страшно ну , а шо тут страшно мені мені вже є 18 а в травні 19 має бути , а йому 24 в червні , я не могла уявити , що я можу зустрітися з хлопцем коли навчаюсь .
От пройшло майже 4 місяця
У нас все було добре Сергій писав , дзвонив , приїжав , але я його ігнорила до останнього.
І ми знову гуляємо з Іваном, як за звичай ми обнімаємся .
От він до мене каже :
– з тобою твій паспорт
–так зі мною
– ідемо подамо заяву на розпис
– незнаю , а як ти моїх батьків незнаєш і я твоїх
– то неважливо я тебе кохаю тут більше нічого не потрібно.
–ідем ( а в мене посмішка до вух)
– пішли давай
Пішли ось нам сказали коли нас розпишуть , це було тоді коли Віри день народження .
Ну як бути у сім'ї ніхто незнає про Івана , ми нічого нікому не казали от і буде сюрприз, але побачимо , що буде !!
За дружку я взяла подругу Женю ,а за дружка був Дмитро вони були шикарна пара через те , що вони зустрічалися і ми парами часто гуляли .
І так Іван не зробив мені пропозицію , ми просто розпишимся .
Ми не довго думаючи пішли вибирати каблучки і взяли з нашими символами [М&І] я їх дуже хотіла швиче одягнути , чесно незнаю чі правильно я роблю те , що так рано виходжу заміж.Але ні це ідеально бо я зним він підтримує навіть , якщо я навіть не права.
Одяг ми пішли і я захотіла, неймовірна сукня ніжно бузкового кольору , а в нього чорна сорочка , бо як виглядає чарівно.
От подруга Аля робить мені зачіску , взяла одягнула сукню колір бузку , і каблук довгий.
І позвонила я до Віри привітати вона запитала чі я буду , я сказала ,що типу да шей не одна , вона дійсно не здивувалася і каже Сергій і так має бути ні це дехто другий.Ок чекаю .
От ми зайшли в середину цього залу і почалася церемонія і тут я розумію чі Іван це та людина, яка дійсно моя чі ні .
Коли регістратор запросив до зали ми зайшли ніби знаємо одне одного все життя .
Ось ми стоїмо на вишитому рушнику .
–Маріє ви згідні вийти за Івана ?
– (голосне )Так лунало так наче тих сумнівів і не було .
–Іване ви згідні взяти в дружину Марію ?
–Звісно так )))
Я уявити навіть не могла ,що ми змогли ,як я швидко вийду заміж то питання друге (хаха)
–Оголошую вас чоловіком і дружиною
І гірко лунало від Жені і Дмитра .
Ми поцілувалися так чарівно ,як ніби в перший раз .А от прийшовши назад до гуртожитку ,мене зустрічає його , колишня з претензіями .
– Он мой куда ти лезіш
– Чуєш ти з якого лісу вибігла , якщо не вмієш говорити тоді закрий рот ,а то та смердюча мова , аж в вуха коле .
–какая разница
–По—перше, яка різниця , по—друге ми одружилися чао.
Вона пішла ніби я прийшла до неї і гупаю
ми навіть не переодягалися і поїхали знайомитися ) ( це було трохи дивно)
Бо мої батьки вже були у Віри ми швидко все їхали , аби зробити сюрприз от ми їхали наче років 30 живемо в шлюбі, от ми їхали дивилися, які чарівні поля і ліса неймовірно гарні .
Ми в'їхали в містечко і просто розмовляли .
–Ти скажеш куди нам їхати ,а то заблукаємо .
–Звісно , а то і для нас буде сюрприз!
–Не зрозумів ?
–та поясню пізніше.Дивись тут ми повертаємо на право і потім про їдемо ,ще трохи і там великий дім , ось туди нам .
– добре , але твої знають ,що ти не одна .
– ну майже , вони незнаю ским саме , але знають, що я точно не одна .
–ага , значіть про мене ніхто незнає ?
– так , але чому ти за це переживаєш ти мій законний чоловік.
– я не переживаю ( але його руки щипили руль )
– я поруч ( поцілувала і сіла на місце)
·–ось ми в'їхали в подвір'я і я вийшла перша–·
Я в своїї сукні в ,якій була на заручинах і от виходить Іван в тому самому що і зранку як і я , і одразу видно , як Віра і Дмитро, які вийшли мене зустріти були в шоці , бо вони не очікувати побачити мене з, якимось незнайомим для них хлопцем , але Іван, який вийшов тільки з ауді і взявши за руку взяв букет для Віри троянди, які вона обожнює і ми прямуємо до них .
Маш може ти приставиш нас , сказала Віра ,— А так знайомся це мій хлопець Іван ,
–А ви мабуть Віра ,Машуля багато про вас розповідала .
—Давайте не на ви ,а ти
—Добре ось це вам троянди вітаю вас з днем народження бажаю вам міцного здоров'я.
—Вірунчик вітаю сонечко , сказавши я сказала, що Іван теж розберається трохи в машинах .
—Це я бачу , машина не погана у тебе , батьки подарували ? Бо такий молодий , мабуть все мама і тато .
—Ні нажаль не мама і не тато, Я сам в мене є свій бізнес і до того ж своя фірма яку я очолюю з 19 років , а от мені уже 24 має бути тому .А у тебе можу в мене вгадати батьки постаралися .
—звідки такі догадки ?
Я швидко перервала їхню розмову і Віра запросила до дому .
Дмитро шипнув добре, що він тобі лише хлопець надіюсь це не надовго
—чому не надовго .
– він дивний і тебе кохає Сергій тому дивись .
Я швидко перервала і цю розмову і заходячи я побачила машину на подвір'ї Сергія .
От ми в домі всі в шоці бо кого я привела ???
Догадки були у всіх , але татові Іван сподобався з всіх його притендентів в зяті найбільше .Можливо через те ,що я на нього і поганого вибрати не можу .
І от Богдана теж прийшла з кимось дивно , ми знею відійшли не надовго ,ми переговорили , а наші хлопці подружилися .
Ми перед тим як мали виходити з машини зняли обручки і от ми сіли за стіл .
Тільки дивно я не бачу Мишка , а він запізнюється сказала Віра от ну звісно йому уже 18 має бути дивно дорослішає .
І от пішли подранки і побажання оо яке лице в Сергія коли мене обнімав Іван .
От і я привітала Віру , а там почалося саме головне ...