3 Життя триває

Прокинувшись зранку вирішила все ж таки поговорити з цим стратегом. І треба розповісти про вагітність. Тому зробивши всі ранкові процедури іду готувати сніданок. В нас є невеличка традиція, якщо ми посварилися .То той хто хоче серйозно поговорити має приготувати омлет з  великою кількістю зелені (ми обидвоє її не любимо) і інший має обов'язково вислухати. Хоче чи  не хоче . Навіть якщо досі ображається. Я почула що Стас вже прокинувся і пішов у ванну. Тому в мене є хвилин п'ятнадцять щоб приготувати наш варіант омлету миру. Коли він виходить відразу бачить накритий стіл і без слів сідає навпроти мене. Бачу що йому теж не дуже вдалось виспатися стомлений вигляд, зморшки біля очей. Хтось теж хвилювався.

-Каріно я так розумію,що ти хочеш щоб ми розійшлися? Я знаю що переборщив. Пробач мені. Я тебе кохаю і якщо ти вирішила що нам краще розійтися то я не буду тобі заважати планувати майбутнє без мене.

Стас різко встав з за столу і хотів вийти. Але я встигла зловити його за руку. 

-Мені здавалося, що це я маю говорити . Мій омлет мої слова тому сядь назад будь ласка. 

А сама після його слів насилу стримую сльози. 

От чортові гормони.А це ж лише чотири тижні,що ж буде далі?

-Послухай, так я на тебе дуже сильно злюся. Але не на стільки ,щоб залишити нашу дитину без батька. 

Дивлюсь на нього а в Стаса просто відвисла щелепа. 

-Повтори-чую його тихий голос.

-Я сказала ,що вагітна довбню. І ти мені за це заплатиш своїми нервами ,які я буду вити з тебе на протязі дев'яти місяців. 

Усмішка повільно розливається на його обличчі. 

-Все що завгодно. Хоч чайною ложкою мені мозок клюй. 

Стас підходить до мене і ніжно цілує в губи а тоді підіймає на руки і починає кружляти по кухні.

-Ти зробила мене таким щасливим. Ми обов'язково впораємося. Я у всьому буду допомагати. 

Я приклала палець йому до губ

-Недавай поспішних обіцянок. Я все ще дуже боюся народжувати. І потрібно знову звернутися до психолога.Та й щось потрібно вирішити з моїм підвищенням. 

-Що кому а тобі робота. Сядь заспокійся.Ми обов'язково знайдемо кращого психолога. А з роботи доведеться звільнитися. Ну ти ж не будеш ризикувати своїм здоров'ям. Зараз я приготую твої улюблені млинці з червоною рибою. Ми поснідаємо і підемо гуляти на свіжому повітрі. Тобі корисно. 

Я тільки хотіла відкрити рота щоб йому розказати куди йому піти з самого ранку, ти диви розкомандувався що мені робити і як жити. Як Стас витягнув з холодильника рибу. Від запаху якої мене скрутило так що ледь добігла до туалету. . 

-Отже риба відміняється. Тоді давай зроблю фруктовий салат. 

Каже це чудо стоячи в дверях ванної. Коли мене попустило підійшла до раковини прополоскала рота. І лише тоді подивилася на Стаса. 

-Ні дякую щось не хочеться нічого краще піду приляжу

-Каріно ти можеш на мене покластися. Я зможу забезпечити нас з дитиною. Я все зроблю щоб ти була сщаслива. 

-Життя покаже як воно буде. Слухай ти не міг би зробити мені ромашкового чаю . 

-Добре зараз все буде. Іди відпочинь. 

Я заходжу до спальні. Спати не хочеться тому вирішую погортати стрічку в інтернеті. А там якась маячня. Вчені б'ють на сполох у міському зоопарку сталися дивні речі. Наче як у всіх парах тварин ,що були вагітні, чоловічі особини з якоїсь причини почали себе дивно поводити. І після ретельного огляду та аналізів виявилося ,що самці вагітні. Я розсміялася хіба таке можливо. Ці журналісти вже геть розум загубили ,що пишуть таке на офіційних сайтах. Скоро прийшов Стас з чаєм печивом. І я розповіла про статтю. Ми разом мало не луснули від сміху.

-Скажи  а якби це було можливо ти б погодився виносити і народити дитину. 

Питаю коханого. 

-Звичайно ,тоді б ти менше на мене ображалася. І я зміг би пізнати всі радощі батьківства. 

-Та гаразд, ти б ще на першому триместрі завив би як вовк. 

-Можливо, але ми про це ніколи не дізнаємося тому що так не буває. Ну все відпочивай а я схожу в магазин треба поповнити запаси фруктів та чаю. 

Він цілує мене і виходить. А я засинаю думаючи а якби це була правда, о це було б весело особливо чоловікам. І засинаю з посмішкою на губах.