Дорога

🌿
ДОРОГА 
Наговорившись вдосталь настав час збиратися.
-Збираймося, друзі,- заявив ельф.-У нашій подорожі буде важко, але я вірю, що ми зможемо протистояти темряві.
Всі сиділи за столом, і тільки Маргарет бігала по кухні.
-А тепер, давайте подивимось, що ми можемо прихопити з собою для нашого безпеки та життя в лісі,- порадила Еліза.
Маргарет підійшла до столу і витягла зі шафи кілька мішків із сухарями, воду, термос із гарячим чаєм, а також перекуски.
-Ми повинні також взяти деякі засоби для самозахисту,- зауважив Герет.- Лук і стріли, можливо, нам знадобляться.
-І не забудьмо про факели,- додав Кайлан.-Вони можуть бути корисні в темряві.
Ліріон поклав лук і стріли в сумку, а Еліза взяла факели із стіни.
-Здається, ми готові,-сказала дівчина.-Вирушаємо до лісу, де чекає наша подорож.
Ліріон прихопив ключ, сповнений ельфійською магією, яке має захищати від темряви та виявляти ворогів у темряві. А також він відчинить всі замки.
Еліза взяла з собою амулет від свого дідуся, який вона завжди носила при собі як спогад про нього.
Герет приніс зброю із відмітками, яку використовував у попередніх битвах.
Кайлан взяв свою книгу з архівами та таємницями, яку може бути корисно використовувати для розгадування загадкових моментів. Також не забув про гітару, але вона була легка  тому вона не заважала.
Також всі вони прихопили невеличкі фляги з лікувальними зіллями, щоб мати можливість вилікувати себе під час небезпеки.
І не забуваємо про речі які спакували Ліріон з Елізою.
Речей було багато, але Маргарет не тільки відьма, а й чаклунка. Вона дістала мішечок розміром з звичайну сумочку, туди можна скласти безліч речей, і потрібно лише подумати про річ, а потім запхати руку і витягти її. Тому все було  в цій чарівній сумочці.
Коли вже всі стояли на дворі, через годину має настати 12 година вечора, а це означає, що вони підуть по темряві.
Маргарет вимикала світло в готелі, а інші розмовляли на дворі. Коли жінка зачинила готель вони вирушили, також вона прихопила маленькі світильники кожному, вони були розміром з невеличкий камінець.
                                               ***
Нічний вітер ласкаво шептав високими кронами столітніх дерев, коли Ліріон, Еліза, Герет з Маргарет та Кайлан вирушили з готелю. Їх шлях освітлювали блискучі зірки та срібний світ місяця, створюючи чарівну атмосферу.
Із кожним кроком їх подорож поглиблювалася в таємничому лісі. Серпанки трав тихо співали під їхніми ногами, а звуки нічної природи створювали глибокий мелодійний концерт. 
Вони йшли в тиші, поки Лірон її не порушив.
-Спогади про ельфійське життя завжди залишають в мене сумні відчуття,- сумно промовив він.- Так багато втрат...
Еліза відчула його біль на собі, тому взяла його за руку.
( Він підтримував її, а тепер настав її час бути поряд з ним)
-Ти дійсно пережив багато, Ліріон,- звернулася дівчина до нього.-Я не уявляю, як це бути ельфом у світі, де стільки темряви.
-У нас усіх свої тяжкості, але ми взаємно підтримуємо один одного,- підкреслив  Герет.-Це головне.
-Так, ми – команда,- додав музикант.- І разом ми зможемо подолати будь-які труднощі.
-Тримайте світильники ближче, вже зовсім темно,- порадила жінка.-Ліс вночі може бути непередбачуваним.
-Справжній виклик чекає нас усіх у тій темряві,- зауважив Ліріон. Він вже не почувався таким розгубленим, та був  готовим знову поглянути на світ в якому жив раніше.- Готові до цього, друзі?
Вони спрямували свої кроки глибше у ліс, світячи свої шляхи зорями та місяцем.
Ліроін з нетерпінням чекає на зустріч зі своїми друзями та знайомими в цьому лісі.
Під час ночі, коли зірки яскраво сяють і місяць освітлює шлях, магічні енергії лісу починають активізуватися. Група подорожників вирушає через густий ліс, і коли вони доходять до його початку, вони відчувають, як магія збирається довкола них. Раптом світло зір і місяця стає яскравішим, а вони починають відчувати, як щось надприродне переносить їх у інший світ. Щось відоме, але все ж загадкове, відбувається, і їхні пригоди продовжуються в новому реалітеті.
Вони  блукали лісом, вглиб якого вони попадали все глибше. У певний момент вони помітили старі дерев'яні двері, вкриті мохом. Двері були вражаюче великі та прикрашені таємничими символами, які світилися своїм власним світлом. Здавалося, що ці двері приховують за собою таємничі та невідомі світи, і Ліріон вирішив дістати ключ, який відкриє їхні двері в невідомий шлях пригод.
Двері освітлював місяць, тому мандрівники загасили світильники. 
Лірон стояв перед ними та розмахував ключем, чекаючи їхньої відповіді.
Часу чекати не було тому Еліза вигукнула:
- Рушаємо!
Інші без вагань підійшли до дверей. Лірон відчинив їх, за ними було просто біле  світло, і нічого не видно. Перший пішов Лірон за ним Герет та Кайлан, а Еліза взяла за руку Маргарет і вони зайшли разом.
Подорожуючи через двері, вони опинилися на вершині гори, звідки розкривався неймовірно прекрасний пейзаж. Синє море тяглось на горизонті, а внизу розкидався ліс, вкритий м'якою зеленою стелянкою. Оцей світ був наповнений магією та неймовірною красою, яка вразила їхні серця.
А що найбільш вразило Елізу, що тут був зараз світлий день. Тут було неймовірно тепло, та сонячні промінчики надавали затишку цьому світові.
Еліза підійшла на краєчок гори, та поглянула вниз, просто під її ногами було синє море, воно було таким великим, що не було видно кінця.
-Вражає, чи не так?- почувся позаду голос ельфа.-Цей світ є чарівною місциною, що відкривається тільки обраним.
-Це просто дивовижно!- вигукнула вона, та поглянула на ліс який був під горою, він здавався таким чарівним.- Як це взагалі можливо? Чи є тут ще які-небудь секрети?
Лірон підійшов ближче до неї.
-Секрети цього світу глибокі, і ми тут не самі,-заявив він, поклавши руку їй на плече.-Є сили, які варто побачити і з якими варто зустрітися. Але найголовніше – ми тут разом, готові пройти через будь-які випробування.
-Я вдячна тобі за це, Ліріон,- подякувала дівчина.- Це неймовірно. Що ми робимо далі?
-Ми вирушаємо глибше в цей світ, де чекають великі виклики і великі таємниці.
Еліза без вагань відповіла:
-Я готова до цього пригоди,- заявила вона.-Навіть не уявляю, що нас чекає.
Вони повернулися до дверей, де стояли решта членів команди.
Герет теж був вражений місциною, і Кайлан милувався краєвидами.
Коли Лірон підійшов, та підморгнув Маргарет, вона в свою чергу все зрозуміла.
- Що ж мої любі, вам  потрібно познайомитися з жителями цього місця,-повідомила жінка.
Але перш ніж вони хотіли задати питання як їм злізти з гори побачили великого грифона, який летів до них.
Великий грифон кругово облетів їх і тихо приземлився поруч.
-Виглядає, що наш новий друг готовий нас допомогти,- підбадьорив ельф свою команду.-Давайте злізати з гори на його спині.
- Як ми взагалі його викликали?-запитала Еліза.
-Тут усе пов'язано з цим світом. Грифони тут розуміють нашу потребу та проявляють вірність тим, хто уважно до них ставиться. Давайте подорожувати разом з нашим новим другом.
Еліза підійшла до нього та погладила його, він видав дивні звуки, але судячи з всього йому були приємні доторки її пальців.
Коли всі міцно сіли йому на спину грифон здійснив елегантний зльот із вершини гори, плавно кидаючи їх у повітря. Летячи високо над лісом та морем, вони побачили неймовірні краєвиди, які вражали своєю красою. 
-Тримайтеся міцно,- на здивування всіх ці слова вимовив сам горифон.
-Цей світ володіє неймовірною красою та дивовижною енергією,- вів грифон свою розповідь.-А тепер вам  варто дізнатися більше про цей світ і те, чого ми шукаємо.
- Так, і якщо це місце може допомогти мені знайти відповіді про те, що трапилося з моїм дідусем, то я взагалі в захваті.
Після легкого польоту грифон зійшов із висоти, затримавшись в лісі на березі. Ліріон та Еліза спустилися  з його спини та спостерігпли навколо, занурюючись в таємничий світ цього нового місця .Маргарет, Герет і Кайлан приземлилися поруч. Маргарет оглянула навколо й посміхнулася:
-Це виглядає як чарівне місце, яке обрано для нас.Готуймося до подорожі!