Глава 1

Це історія про шоу-бізнес. Про його темний, зворотний бік та про безжальні жертви, які покірно складають на вівтар ради народження нової зірки.

Ми — піарники, архітектори чужих ілюзій....

Суть нашої професії полягає в тому, що кожен кумир для нас це перш за все холодний проєкт. Правила цієї гри прості до неможливості: ми формуємо й шліфуємо образ, який ви пізніше так палко прагнете «купити». У хвилинах дорогоцінного ефірного часу, у перших звуках свіжого синглу, на глянцевій обкладинці чи блідому постері над ліжком.

Ваш щирий захват — це лише результат наших тонких ідей у поєднанні з яскравою особистістю зірки. Але пік слави дуже крихкий і може розбитися вмить, мов тонке скло. А культура скасування не щадить нікого....

Минуло дві години після завершення пишної церемонії.

Очищена від натовпу зала поступово занурювалася в тишу, і лише з динаміків долинали глухі слова ведучого вечірніх новин: «Деяким зіркам потрібен захист як від преси, так і від власного язика. Куди тільки дивився його піарник?!»

«Скандали  це буденна норма для цієї індустрії,-з гіркою посмішкою подумала я.- Деякі з них прораховуються заздалегідь із математичною точністю, як ризикований, але ефектний піар-хід. Інші ж вириваються з-під контролю й миттєво перетворюються на справжню катастрофу».

Шеллі В'ютсон  моя колега. Вона вже давно працює із зірками першої величини.

У її досвідчених руках зараз Деніель Мац, як і цей гучний скандал...

Мої ж клієнти поки не настільки вагомі, щоб опинятися на перших шпальтах провідних видань. Новачки. Сирий матеріал. Здавалося, хоч як би я виснажувалася й старалася, секрет справжнього, нищівного успіху постійно вислизав із моїх рук. Я невтомно працювала з молодими й талановитими хлопцями та дівчатами, курувала вала кожен їхній крок — як і зараз, поки терпляче чекала на одного з них.

Яскрава червона доріжка повністю спорожніла за кілька виснажливих годин мого очікування.

Нарешті екран смартфона спалахнув яскравим сповіщенням: мій перший серйозний клієнт узяв престижну премію.

Ступив на цю доріжку як скромний номінант, а залишив її тріумфальним переможцем... І все це — завдяки мені.

Він присягався зустрітися одразу після церемонії біля червоної доріжки. Ну і де він ходить? Скільки ще мені чекати тут?

Потік моїх роздратованих думок перервала приваблива дівчина років двадцяти : висока, виточеної модельної зовнішності, у бежевій сукні з відвертими, сміливими вирізами, що ледь приховували тіло.

— Перепрошую, як тут можна викликати таксі? — капризно запитала вона, поправляючи зачіску. Я все ще мовчки стояла, занурена у власні неваселі думки. — Ну то як??? — роздратовано й вимогливо повторила дівчина, звикла до миттєвої уваги.

Знайоме обличчя... Де ж я могла її бачити? Я була твердо впевнена, що точно вже десь зустрічала її .

У шоу-бізнесі існувала чітка, жорстока ієрархія: від вищих хижаків до дрібних плазунів. Іноді — і не так вже й рідко — траплялися й найсправжнісінькі паразити.

Поки я подумки приміряла на неї одну з цих ролей, модель прискіпливо й зверхньо розглядала мене у відповідь.

— Я нікого тут не знайшла, тому й питаю вас! Ви... хіба не працюєте тут? — Вона кивнула на металевий візок прибиральниці, що стояв неподалік у кутку. —

Я занадто гарна для прибиральниці, — різко й холодно відрізала я, зустрівшись із нею поглядом.

— Це червона доріжка, тут усі вбрані, навіть персонал... — зневажливо хмикнула модель. — Мене обіцяли підвезти, але, схоже, забули...

— Так, знайома історія, — з прихованою іронією відповіла я.

І все ж, із ким із високопоставлених гостей вона сюди прибула? Гучний дзвінок її телефону перервав нашу розмову, і модель, вимовивши щось у слухавку, квапливо пішла геть, цокаючи високими підборами.

А аж раптом я побачила свого  знайомого, який несподівано опинився просто перед моїми очима — високий блондин спортивної тілобудови. Часом здавалося, що ідеального Кена для Барбі ліпили саме з нього. Блакитноокий красень з ідеальною посмішкою — мрія кожної наївної дівчини!

— Знайшов тебе, — пролунав знайомий голос Алекса.

Всюдисущий, із блискавичною реакцією та іноді лякаючою прямолінійністю: Алекс, як істинний, азартний папараці, завжди з'являвся саме там, де його найменше чекали. Про те, що ми зрідка таємно працювали в парі, мало хто здогадувався в агентстві.

Це була свого роду взаємовигода у дрібницях: я професійно режисерувала потрібний скандал, а він оперативно знімав його й виставляв на загальний огляд, роздмухуючи сенсацію.

— Ти помітила, що на ній немає нижньої білизни? — Алекс із єхидною посмішкою прошепотів мені просто на вухо й злегка штовхнув ліктем у бік, вказуючи поглядом на віддалену модель.

— Як і верхньої, — спокійно відповіла я.

— Вона ню-модель. Невже ти, з твоїм досвідом, бачиш у цьому сенсацію?

— Та ні, нічого сенсаційного...

Алекс завмер поруч зі мною, невимушено й професійно гортаючи знімки на своєму важкому фотоапараті.

— До речі, Міє, твій новий клієнт уже не прийде. Можеш на нього більше не чекати.

— З чого ти це взяв?

— Він уже  виїхав звідси. Його нова охорона майже не розтрощила мені камеру, поки я знімав їх... Хочеш поглянути на кадри? Чув, йому надали розкішну віллу в «Ґодесс» як головному переможцю. Треба ж, ще нещодавно він майже благав тебе взяти його під своє кураторство... Як швидко змінюється цей світ! .А ми все так само стоїмо на місці...

— У «Едем», кажеш? — перебила я, відчуваючи, як усередині все стискається від образи. — Він же особисто обіцяв зустрітися одразу після церемонії!

— Це було до того, як він виграв премію й відчув смак слави, — розумінно похитав головою Алекс. — У шоу-бізнесі брешуть усі й завжди, коли це вигідно. Запам'ятай, люба: є сяючі зірки, а є ми з тобою. Ті, хто змушений жити за їхніми спинами. Та сама непомітна тінь, завдяки якій і сяє їхнє яскраве світло.