Тепер у двох

Ми зупинились на невеличкій вуличці. Неподалік готелю. Я наполягла щоб ми зайшли у готель окремо. Не хотіла поки що привертати зайву увагу преси і фанатів.

- Я повернулась! – закричала я з порогу .

Дженніфер моментально вилетіла з кімнати.

- Нарешті! Я чекала тебе ще з самого ранку. Чого ви так довго!

Я засміялась.

- Нам взагалі не хотілось повертатись! Якби не потрібно було повертати машину ми б залишились до вечора.

- Машину?

І я розповіла без деталей як ми нарешті зійшлись.

- Я тільки одного не розумію. – сказала Джен коли я закінчила свою романтичну розповідь.

- Чого ж ти одразу не розповіла мені про те що закохана у Рейнольдса. Ми ж подруги чи ні! Чому я про все маю дізнаватись сама?

- Я нічого не казала бо боялась що ти будеш не на моєму боці. Думала ти сваритимешся за те що я закохалась у кого не слід.

- Чому це у Томаса не слід закохуватись?

- Я гадала ти вважатимеш що я йому не пара. Адже у нього була Ванесса ,як я думала.

- Нісенітниці! Якби ти все розповіла мені – я би підтримала тебе.

- Ми вже зрозуміли із Томасом що самі винні у тому що сталось стільки непорозумінь. Ми вже давно були б разом якби не мовчали.

- Головне що тепер все прояснилось.

- Так. – посміхнулась я.

- Ти аж світишся! Нарешті щоки стали рум’яні. А то ходила наче зомбі.

Я показала їй язика.

У двері постукали.

- Це мабуть Томас. Ой я заговорилась із тобою і забула що маю збирати речі. Відчиниш ?А я біжу в спальню.

- Які речі? Я не зрозуміла? Ти кудись переїжджаєш?

Джен взяла руки в боки і навіть не думала відчиняти двері моєму хлопцеві.

Довелось зробити це самостійно.

- Привіт, кохана. – привітався Рижик як тільки я відчинила.

А коли ми зайшли в номер – поцілував у щоку.

- Може поясниш куди це вона зібралась? – сварливо запитала Дженніфер у Томаса.

- Звичайно. Оксанка переїжджає до мене.

Він обійняв мене за плечі і притягнув до себе.

- З якого дива ?

- Тому що вона моя. І я не хочу аби ми розлучались навіть на мить.

- А про те чим це може скінчитись ти не подумав?

- Про що вона?

Мені чомусь стало не по собі від її слів.

- Не слухай. То дурні балачки. Я йду збирати твої речі.

Хлопець зник у нашій з Джен спальні.

- Дурні балачки? Ну ну !

- Що відбувається ? Мені хтось пояснить?

- Я можу. Якщо твій хлопець втратив розум від щастя.

- Оксана переїжджає до мене! Це не обговорюється!- закричав Томас із спальні. – Де твоя валіза , Оксанка?

- Під ліжком. – відповіла я.

- Не роби цього! Ви тільки все зіпсуєте! – благала подруга.

Я почала хвилюватись.

- То поясни нарешті бо я нічого не розумію.

- А він тобі що не розказав?

- Якби так то я б мабуть не питала.

- Так звісно. У тебе більш раціональне мислення ніж у нього.

- Джен! ЩО я маю знати до того як зараз від тебе з’їду.

- За контрактом йому не можна з’являтись на людях із будь якою дівчиною окрім Ванесси.

- ЩО????

Я мало не вибухнула від злості. Ну скільки ж можна ставати на моєму шляху ? Чого повсюди де не глянь завжди вона?

- Таки сказала? Дивись до чого ти її цим довела. І все даремно. Це ж не серйозно!

До нас повернувся Томас.

- Це дурниці, серденько. Не слухай її.

- Це не дурниці Томасе. Включи мозок! Компанія реально може оштрафувати тебе або навіть відсудити весь твій заробіток якщо ти викриєш їхню піар компанію і розкажеш світові що ніякого роману з Хадженс ніколи не було.

- Я не розумію. При чому тут до їхнього фальшивого роману наш продюсер ?

- У них із Ванессою у контракті прописаний один пункт в якому йдеться що до виходу у світ останньої п’ятої частини саги вони обидвоє мають прикидатись закоханою парочкою. Всюди з’являтись тільки разом. Щоб їхній уявний роман підігрівав цікавість до самого фільму.

- Що за нісенітниця!? Але це неправильно!

- От і я так кажу серденько. Тому ходімо збирати твої речі.

Томас потягнув мене за руку до спальні.

- Це все дуже серйозно. Оксано хоч ти подумай. Вони можуть не обмежитись судом і штрафами. Його можуть просто зняти з ролі.

- Замінити головного героя?

- Скандал розгориться ще той. І про фільм не стихатимуть розмови. Але навіть якщо не знімуть з ролі. Він може залишитись без гонорару. Це прописано в контракті. Подумай над цим. Він літає у рожевих хмарах бо вже давно чекав на тебе. Але ти здатна оцінити все тверезо.

Я задумалась.

Що як Дженніфер права? Це справді так серйозно якщо пункт про нерозголошення спеціально прописали в їхньому контракті.

Я дуже хочу переселитись до Томаса. Всю дорогу додому я уявляла як буду прокидатись в його обіймах. Як ми будемо дивитись разом фільми і пити гарячий шоколад. Та якщо це йому нашкодить – нам краще почекати.

- Я поговорю з ним. – сказала я Джен.

- Молодець. Я знала що ти приймеш розумне рішення. Я піду до Торрі щоб ви змогли спокійно поговорити.

- Дякую.

Подруга обійняла мене за плечі.

- Я так рада що у тебе все налагодилось!

Сказала вона і посміхнувшись вийшла з номеру.

- Томасе, нам треба поговорити!

Коли він вийшов із спальні то усе зрозумів.

- Вона тебе переконала, так?

Він був засмучений, дуже. Обперся до дверей із похнюпленим виразом на обличчі та склав на грудях руки.

- Ходи сюди.

Я поманила його до себе .

Хлопець обійняв мене і погладив по щоці.

- Не думав що ти так легко здасися.

- Ти хочеш мене у чомусь звинуватити?