Ще тиждень тому я і мріяти боялась про зустріч із ним . А зараз не могла повірити своєму щастю .Вчора я погодилась на його пропозицію – стати гримером на зйомках культового фільму . І от тепер Томас прийшов щоб особисто забрати мене із уже колишнього місця праці .Дивно .Я стільки років мріяла працювати у цьому салоні .А тепер так легко погодилась змінити професію на ту про яку майже нічого не знаю .І все лише тому що про це мене попросив він.
В залі повисла тиша …Я відчула як в салоні наелектризувалось повітря .
Мої колеги переводили погляд то на мене , то на красунчика Томаса . І так десятки секунд .
На їхніх обличчях читалось одне і теж запитання : ‘’ Навіщо цьому розкішному хлопцю знадобилась я ? ‘’
Краєм ока я помітила , як у Марджері відкрився рот .Навіть Анжела і Стефані дивились на мене якось по іншому .Так ніби я відібрала у них щось цінне чи навіть особисте .Я знала що сама винна у цьому , адже приховала від них той факт що я знайома із хлопцем ,шанувальницями якого вони були. Мабуть зараз для них я була зрадницею.
- Що ж .. гм .. Тепер усе стало на свої місця .- промуркотів Джозеф .- Ось що означає твоє ‘’ серцю не накажеш ‘’.
Я сором’язливо посміхнулась . Надіюсь мій сусід не зрозумів що мав на увазі Джо .
Томас підійшов до мене і з самовдоволеною посмішкою на губах обвив рукою мою талію .
У мене спалахнули щоки.
- Ти що смерті моєї хочеш ? – прошипіла я крізь зуби . – Та вони зараз накинуться на мене і роздеруть на шматки .
- Не хвилюйся я захищу тебе . – закотив очі Томас . – Вони і пальцем тебе не торкнуться .
Я здійняла у гору брову. Відколи це він записався у мої захисники?
Хоча мені сподобалась його безпечність .
- Дозволь мені трохи розважитись .
Уявлення не маю як Рижик зібрався розважатися у натовпі збуджених заінтригованих дівиць.
Але як тут не погодишся , коли прекрасне обличчя зовсім близько ?
Я кивнула .
- Ви всі документи підписали ? – запитав Томас у весь голос , звертаючись до Джозефа .
- Так . Все в порядку . – відповів той .
- Тоді думаю ми можемо їхати . На нас чекає авто, а от літак нажаль не почекає .
Здається мої колеги затамували подих від потоку нової інформації.
- Стоп! А як же мої речі ? – стрепенулась я .
Від останніх подій у голові була повна каша. Важко було зосередитися на чомусь. І ще здається я досі не усвідомлювала що відбувається.
- Валізи в багажнику , поряд з моїми . Ходімо . – заспокоїв мене красунчик і ніжно торкнувся пальцем кінчика мого носа .
Він справді грає з вогнем. Глядачі довкола нас і так перебувають на межі зриву. А він їх дражнить . І мене до речі теж.
- Хвилиночку! Може поясните , що тут відбувається ? Це що якийсь розіграш ? – в’їдливим голосом запитала Анжела .
- Так , шоу ‘’ Точка кипіння ‘’ на Mtv ! – добавила Марджері .
- Це ніякий не розіграш . – гримнув на дівчат Джозеф .- Оксана щойно підписала заяву про звільнення за власним бажанням і йде від нас .
- Думаєш переспала із знаменитим красенем і він на тобі ожениться ?!! – крикнула котрась із дівчат , перебивши Джо . Нажаль я не розгледіла хто саме .
Стало так прикро і на очі зовсім невчасно накотились сльози . Я ніколи не подумала б , що працюю із настільки примітивними і завидливими людьми .
Чому як хтось отримує хорошу посаду усі одразу думають що все завдяки сексу?
У моєму випадку секс тут точно ні до чого. Якби сумно це не звучало та я не цікавлю Томаса у цьому інтимних стосунків.
Якщо чесно я гадки не маю навіщо він мене влаштував до себе у знімальну групу. Та точно не через те про що думають мої вже колишні напарниці.
- Схоже ви зовсім не знаєте своєї колеги ! – гаркнув Томас та взяв мене за руку. Мені якось стало легше . – На відмінно від декого із вас Оксана достатньо талановита . І їй не потрібно ні з ким спати , щоб отримати хорошу роботу .- хлопець говорив із відкритою гордістю .
Дотик його руки заспокоював мене. Інакше я б уже давно розклеїлась.
- А до чого тут робота ? – запитала Стефані .
В її голосі не було ні краплі злості . Невже вона єдина не була лицеміркою та не прикидалась моєю подругою, а дійсно нею була?
- Хіба я не сказав ? Оксі буде працювати гримером на зйомках ‘’ Ангела у сутінках ‘’.
В залі піднявся гул , як у вулику . Всі були більше ніж шоковані . Тільки Томас і Джозеф задоволено посміхались .
- Ось тепер ми точно можемо їхати . – прошепотів Том та став підтягувати мене до виходу .
- Зачекайте .. – до нас підійшла Стефані . – Це все правда ? Ти дійсно йдеш від нас?
Я кивнула .
- Так . Не змогла встояти від такої пропозиції .( Чи точніше від того хто зробив цю пропозицію).- я сором’язливо знизила плечима.
Томас міцніше стис мою долоню .
- Що ж .Розумію. – Стеф зніяковіло посміхнулась.
Я помітила що дівчина дивиться лише на мене і всіма силами бореться зі спокусою поглянути на мого сусіда .Важко мабуть бути чиїмось шанувальником, особливо якщо зустрічаєшся зі своїм кумиром лицем до лиця.
- Тоді я .. хотіла .. ем ..побажати тобі удачі на новому місті. Ти заслужила на це підвищення .
- Дякую .- я була приємно здивована .
Дівчина несподівано кинулась мені на шию. Я поплескала її по плечі вільною рукою . Бо інша рука все ще була міцно захоплена долонею красунчика.
- А можна попросити автограф ?- ледь чутно пробелькотіла дівчина насилу підвівши очі на мого супутника.
- Емм..Звичайно ! Друзі Оксі – мої друзі . – посміхнувся Томас.