Я полюю на тебе

   Дарина прокинулась вночi, їй наснився жахливий сон. Нiбито хтось проник до неї в кiмнату. Вона розбiрливо чула кроки сторонньої людини. Дарина в жаху прокинулась, серце шалено калатало. Вона сiла в лiжку, стала озиратись по сторонах. Поруч з нею нiкого не було. Чому ж тодi вона вiдчувала присутнiсть чужого. Даринi постiйно снився цей сон. Якiйсь чоловiк проникає до неї в квартиру, вiн загрожує iй. Вона намагаэться закричати, але не може цього зробити, їй важко дихати, вона задихається та прокидається. 

   Дарина побачила мерехтiння мобiльного телефону, вона взяла в руки телефон та подивилась на екран. Вона сподiвалась, що це меседж вiд Марка. Вчора вони довго гуляли мiстом, багато розмовляли, Марк був дуже милим та уважним до неї. Її зворушило його ставлення до неї, а ще вчора Марк пообiцяв Даринi розiбратись з тим хлопцем, який переслiдує її. Дарина глянула на екран, прочитала нове сповiщення. Вона ледве не зпритомнiла і не впала на підлогу. Це було послання вiд того негiдника, який постiйно переслiдував її. Даринi було страшно читати послання вiд нього: "Я полюю на тебе. Твiй новий друг тобi не допоможе... До речi, якщо ти будеш з ним зустрiчатись, я вб'ю його. Нiхто не повинен стояти мiж тобою i мною." Дарина заплакала. Вона перелякано закричала: "Мамо, вiн навiть вночi менi спокою не дає!!!"

   В кiмнату доньки увiйшла мати:

   - Дарино, цей покидьок знову тобi щось написав?

   - Вiн знову менi погрожує... Мамо, я страшенно його боюсь.

   - Доню, треба щось робити! Не можна постiйно жити в страху. Цей незнайомий чоловiк переслiдує тебе вже пiвроку. За цей час ти стала вже параноїком, Дарино, ти постiйно живеш в страху... А що далi буде?

   - Далi буде тiльки гiрше! Вiн погрожує не тiльки менi, а й Марку теж.

   - Як вiн довiдався про Марка?

   - Не знаю, мамо, я вже нiчого не розумiю. Все здається менi пiдозрiлим.

   - Дарино, ти як хочеш, а я завтра пiду до полiцiї. Не можна бiльше з цим миритися. Якщо вiн погрожує, цей покидьок в будь-яку мить може здiйснити свої погрози.