12. Новини з сусіднього столу
Таверна «Мисливський бульйон»
Таверна "Мисливський бульйон" розташувалася на перехресті старовинних торгових шляхів, що ведуть до міста Меркун. ЇЇї вивіска зображувала пару мисливців біля великого котла з бульйоном. Сама вивіска від часу вже вицвіла, але ще зберігала свою якусь ідентичність, навіюючи відчуття первозданності, немов вона тут висить з самого відкриття цієї таверни, хоча насправді це так і було. Всередині таверни панувала приємна атмосфера: дерев'яні столи і лави, обтягнуті грубою тканиною, стояли навколо великого каміна, в якому постійно горіло вогнище, обігріваючи приміщення і додаючи відчуття домашнього затишку. На стінах висіли мисливські трофеї – роги якихось тварин, шкури, а також лук та сагайдак зі стрілами біля нього, що підкреслювало мисливську тематику цього місця.
Лаксимус, Голінт і Лейн зайшли до таверни і сіли за один із столів поблизу каміна. Хазяїн таверни, добродушний чоловік з густою бородою, привітав їх і швидко приніс три миски з ароматним мисливським бульйоном, густим і насиченим. Бульйон, приготований за старовинним рецептом, був настояний на лісових травах і корінцях, з великими шматками м'яса, що додавало йому особливого смаку. Поруч стояв кошик з хлібом і кілька кубків з темним, густим пивом, що доповнювало трапезу.
Мандрівники насолоджувалися обідом, відчуваючи, як тепло розливається по їх тілах, повертаючи сили після довгої дороги .і надаючи нових сил для останнього ривка. Обстановка таверни і смак бульйону дозволяли мандрівникам насолодитися приємною компанією.
І це було б насправді так, якби не шум та розмови за сусіднім столиком, де сиділи шестеро якихось мисливців, випивали ель та досить голосно обговорювали якісь свої справи:
Молодий чорнявий парубок сказав: "Чули новини? Кажуть, кілька днів тому на всі ворота міста в охорону поставили магів-цілителів. Щось перевіряють і когось шукають."
Рудобородий мисливець: "Так, я вчора був у місті, податок на в’їзд заплатив. Говорять, що вони шукають іноземного мага, який, мовляв, несе з собою епідемію, якісь хвороби. Звідси й цей новий податок".
Мисливець у походному костюмі єгеря промовив: "Чорт забирай! Тепер через ці податки на в'їзд полювання буде приносити ще менше прибутку. Ми й так вже тридцять відсотків у вигляді різних податків сплачуємо. А тепер ще й це…"
Чорнявий парубок: "А я ось думаю, що це зробили спеціально, щоб побільше податків збирати. Ніхто не знає, коли це мито скасують і чи існує той маг взагалі."
Рудобородий мисливець: "Мій знайомий у місті каже, що через місяць точно скасують. Він чув це від когось із влади. Скоріш за все ситуація серйозна. У деяких інших містах нашого регіону теж встановили таку варту. Кажуть ще декілька невеликих загонів сформували, щоб по дорогах у різні напрямки проїхались та знайшли шпигуна."
Мисливець у походному костюмі єгеря: "Ага, вони завжди так кажуть, а потім ще й диму напускають, інформацію додають, яку неможливо перевірити. А потім знаходять новий привід, щоб залишити податок. Дивишся, і рік мине, а ми все платитимемо."
Молодий чорнявий парубок: "Та ще й поставили магів-цілителів у чергування на воротах. Тепер в лікарні жодного цілителя не знайдеш. Тільки якщо щось серйозне, його тимчасово можуть покликати, але на той час через ворота нікого не пускають, наглухо перекривають вхід."
Рудобородий мисливець: "Це вже зовсім нікуди не годиться! Що ж робити, якщо хтось серйозно захворіє? Чекати, поки ці охоронці вільні будуть?"
Єгер: "Хоч в гори йди, там вижити простіше буде, ніж з цими податками".
Молодий чорнявий парубок: "Гори... Це ідея."
Рудобородий мисливець: "Ти навіть не уявляєш, наскільки там можуть бути суворі зими. У горах сніг може випасти раптово і на кілька метрів глибиною. Вітер такий, що пронизує до кісток, а температура може опуститися настільки, що струмінь замерзає, коли ти справляєш потребу.. Продукти замерзають так, що не вкусиш, а розвести багаття – це справжня проблема, коли дрова вологі або вкриті льодом. Я якось майже тиждень взимку в лісах пробув, це було років десять тому, ледве вижив, а ти кажеш «Це ідея»... Молодий ти ще, спробуй просто на місяць десь неподалік у лісах 'погуляти', а потім вже розповідай що і як. Кожен день – це боротьба за виживання, і без належної підготовки та досвіду, шансів пережити там хоча б одну зиму майже немає." – далі продовжилась розмова про наявність у кожного навичкок для виживання у зимовому лісі та байки, які зазвичай супроводжують такі застілля.

Таким чином Лаксимус зазвичай і дізнавався про останні новини з міста. Завжди знайдеться у цій таверні хтось, хто готовий про все розповісти, навіть сам за собою цього не помічаючи. П’яні розмови – найкраще джерело загальної інформації про обстановку в місті.
Тепер Голінт його трохи насторожував, адже він повністю відповідав опису того, кого шукають.
Обід минув досить швидко, майже без розмов.
Після обіду Лаксимус через офіціантку передав привіт хазяїну таверни, якого знав особисто, розрахувався за всіх, поклавши на стіл вісімнадцять мідних монет. Після цього їхня компанія встала з-за столу і вийшла надвір.