Глава 5. Мисливець

Головний модуль багатокомпонентного елементу (MMI V- 1.00012).

Нарешті, видершись на вершину пагорба, з’явилась можливість «зняти» картину світу поглядом. Плечі тягнли рюкзак, капюшон прикривав голову від вітру, а внизу, під ногами, розкривалася широка долина, залита теплим передвечірнім світлом. Критерій вибору наступної точки переміщення лишався незмінним: люди або питна вода.

У напрямку заходу сонця, куди першочергово було вирішено тримати курс, помітні ознаки заболоченої місцевості: темні плями вологи, смуги заплавної густої порослі, кущі й високі зарості, схожі на очерет. Також проглядається річка з повільною, важкою водою, та майже повною відсутністю течії: поверхня рівна, застигша між травами та мулом. Висновок: ґрунт тут перезволожений, а отже ймовірність знайти воду та поживну рослинність підвищується.

Судячи з положення сонця, до заходу залишалося не більше трьох годин. Орієнтовний час підходу до заплави — приблизно той самий. Потрібно ухвалити рішення: зупинитися на ночівлю неподалік, залишивши організм голодним, або ризикнути — дійти до заболоченої річки, спробувати набрати води й, за можливості, приготувати здобич.

Після обмірковування ситуації, прийнято рішення продовжити рух в напрямку обводненої місцевості, а потім зупинитись біля місця майбутньої ночівлі, не заходячи далеко у хащі. Це займе близько години. Оскільки є здобич, яка впольована раніше, можна її приготувати на багатті без застосування води. Спосіб приготування відомий лише частково, виходячи з наявної інформації з пам’яті реципієнта, то здобич подібного типу треба спочатку обпатрати, а потім піддати тепловій обробці, деякі спогади, що вдалось розшифрувати вказали на картину з «вертлюгом» та нанизаною на нього пташкою.

    Вибравши місце, біля території, де починалась волога земля, розпочато приготування до влаштування на ніч. Встановлена палатка, в ній розміщено спальний мішок.

Тепер треба зайнятись здобиччю та, оскільки брак поживних речовин в організмі вже зараз призводить до передчасної втоми та втрати координації, то перед тим, як почати готувати, прийнято рішення поповнити баланс поживних речовин в організмі за допомогою вживання крові птаха в якості поживної рідини. Витягнувши тушку птиці з рюкзака та вставши перед пташкою, почав  роздумувати над способом її патрання та готовки, але спершу необхідно зробити дещо інше: діставши ніж, звернув увагу, що пташка виглядає трохи покрученою. Зробивши надріз у відповідному місці, припав до рани ротом і почав висмоктувати кров. З рани було висмоктано приблизно сорок мілілітрів крові, що надало близько десяти кілокалорій. Це є дуже мало, треба приготувати птицю. Такий спосіб поповнення організму поживними речовинами визнано нераціональним.

Поклавши здобич на землю перед палаткою, почав облаштування місця для багаття. Позначивши ідеальну площу для своїх потреб, зробив попередню розмітку для місця під багаття, заготовив купку сухого гілля та трави, для розведення вогню. "Ось так має виглядати місце для приготування пташки" – цього достатньо, спираючись на спогади. Все це зайняло не більше години, оскільки у цій місцевості було вдосталь гілок від сухого чагарника.

Перед початком готовки треба обпатрати пташку. Поклавши пташку на плоскому камені, який знаходився на відстані приблизно двадцяти метрів від палатки, розпочав процес патрання. Щоб мати максимальний контроль над процесом схопив тушку вільною рукою в районі стегна. Зосередився, ретельно вивчаючи будову тіла. Після процесу вивчення будови тіла пташки, перейшов до процесу общипування пір’я.

З кожним общипуванням пташка втрачала свою пухнасту оболонку, що виділяло її своєрідну красу, наскільки можна вважати «красою» порівняльний аналіз будови м'язової структури з еталонним зразком, закладеним у базі даних. Проте м’язова структура була дуже близька до еталонної, що додавало впевненості у правильності виконуємих дій. Вирвавши останню пір’їнку, продовжено звільняти тушку птаха від зайвих внутрішніх органів, непридатних до вживання в їжу. Спочатку рухи були дуже неточними, але чим далі, тим вони набували більшої точності, а під кінець швидкими рухами вдавалось відділяти м’ясо від кості та знімати товсту шкіру.

Завершивши усі процеси, пов’язані з виділенням корисної частини, тобто м’яса птиці, перейшов до наступного етапу. Це було, безпосередньо, приготування м’яса до вживання у їжу.

Раптом почався дощ. Великі краплини дощу падали з неба на щойно облаштоване місце для приготування птиці. Узявши м’ясо пташки та заготовки сухого хворосту, переніс її до палатки, де планувалось продовжити процес готовки.

Але перед цим необхідно зібрати дощової води, щоб втамувати спрагу.

Стоячи під дощем, йшов процес вирішення задачі практичного аспекту – збору дощової води, адже вона являє собою живильну вологу, цінний ресурс, який він був готовий використати для забезпечення подальшого функціонування тіла.

Повернувшись до палатки вийняв з рюкзака кухоль та  миску. Оскільки палатка виготовлена з цупкого водонепроникного матеріалу то її можна використати для збору води у посуд. Хоча дощ був невеликий, але узявшись за тканину палатки і зробивши невеличкий жолоб, можна було зібрати її у миску, що й було зроблено.

Набравши миску води, вирішив виконати аналіз на придатність її до вживання, паралельно підготувавшись до аналізу та ліквідації наслідків, якщо вода виявиться занадто забрудненою або наповненою біологічними організмами, які можуть шкідливо вплинути на організм реципієнта.