Епізод 33: Ранковий імпульс

Анна повільно відкрила очі. В кімнаті панувала тиша, тільки десь у сусідній кімнаті ледь чутно потріскував годинник. ЇЇ тіло здавалося наповненене незвіданою енергією – хвилями тепла, що пробігали під шкірою, зливаючись у потужні імпульси, які народжувались в середині, наче переплетеним між реальністю та вчорашніми подіями. Вона відчула теплу пульсацію внизу живота, і все, що сталося вночі, накрило її хвилею спогадів.

Вона провела долонею по простирадлу поруч. Холодно. Його вже не було. Анна глибоко вдихнула, піднялася з ліжка, але щойно  сіла стало неприємно боляче. Вона стиснула губи, стримуючи усмішку. «Забагато...» — промайнуло в голові.

Обережно крокуючи, вона направилася до кухні. Відчуття звичного ранку допомагає повернути себе в реальність. Вона закип'ятила воду, витягнула улюблений чай та, не довго думаючи, дістала з холодильника маленький балончик вершків.

Анна саме збовтувала вершки, коли почула тихі кроки. Вона озирнулася. Артем напрявлявся до неї лише у рушнику. Його тіло ще вологе після душу, краплі води стікали по міцних м'язах грудей і живота, зникаючи за краєм рушника, що тримався низько на стегнах. Їхні погляди зустрілися. Очі Анни мимоволі ковзнули вниз, і перед нею спалахнули спогади про його тіло, притиснуте до неї. Про його губи на її шкірі. Про те, як вона стогнала його ім'я. Її обличчя заграло румянцем.

Артем спостерігав за нею, його куточки губ ледь піднялися в хитрій усмішці. Він підійшов ближче, спираючись об стіницю.

— Добрий ранок. — Його голос був хрипким, глибоким.

Він ніжно поцілував Анну.

— Доброго… — Анна хотіла сказати це впевнено, але її голос здоровецько затремтів.

Вона зробила крок назад і сіла на високий стілець.

І митьєво стиснула губи.

Болісне відчуття змусило її знову відчути все, що було вночі. Вона нервово ковтнула, але цей раз не змогла приховати реакцію.

Артем відзначив її рух.

— Болить? — Його голос звучав не насмішливо, а швидше з розумінням.

Анна закусила губу.

— Ну, трохи…

Він підійшов ближче. Його пальці ледь торкнулися її підборідя, змушуючи підняти на нього очі.

— Вибач.

Анна здивовано кліпнула.

— За що?

Артем легенько провів великим пальцем по її щоці.

— Для першого разу я був надто… егоїстичним.

Анна відчула, як її щоки запалали.

— Тебе… понесло?

Він посміхнувся.

— І ще як.

Вона закотила очі, але не змогла стримати легкої усмішки. Артем торкнувся тильною частиною пальців не відриваючи свого погляду сповненого бажанням її шоки. Повільно провів її вздовж її шиї. Анна мимоволі облизала пересохлі губи і відчувала, як її тіло охоплює знову хтиве бажання, але і черезь біль внизу вона не могла переступити. Артема видавали очі і його ерекція яка пробивалася крізь рушник.

Кап.

Біла крапля  вершків впала прямо на його живіт, неквапливо стікаючи вниз.

Артем опустив очі, піднявши брову.

— Це що… випадковість?

Анна на секунду застигла, потім різко закусила губу, намагаючись не розсміятися.

— Ой….

Він потягнувся пальцем, щоб стерти вершки, але вона схопила його зап'ястя.

Її очі хитро спалахнули, і перш ніж він встиг відреагувати, вона нахилилась  і її теплий язик торкнувся його шкіри. Артем напружився. Анна повільно облизала його живіт. Його м'язи тремтіли під її дотиками. Вона підняла погляд — його очі потемніли. Вона бачила в них здивування, пристрасть, ледь приховану напругу. Її язик ковзнув трохи нижче. І саме в цей момент Артем зупинив її, міцно стискаючи зап'ястя.

Він дивився на неї вниз, дихаючи важко.

— Анно… — Його голос був низьким, майже попереджуючим.

Вона посміхнулася, дивлячись йому в очі.

— Що?

Його пальці стиснули її руку ще трохи сильніше.

— Якщо ти не зупинишся… Я забуду про вибачення.

Вона хитро нахилила голову, почала повільно і ніжно покривати його живіт своїми теплими поцілунками рухаючись до низу. Її уста дістались до його легкої доріжки, яка ховалась під рушником. Анна підняла погляд на Артема і своїми тендітними пальчиками  стягнула з нього рушник. Артем був в передчутті. Його орган вже був у повній бойовій готовності направлений на обличчя Анни. Вона роздивлялясь його ніби наважуючись. Потім провела по його жилці пучком свого вказівного пальчика, ніби граючись. Потім ледь торкаючись своїми устами покрила його голівку ніжним поцілункум. Ще і ще. Своїм язичком почала гратися з нею. Артем закрив очі і глибоко вдихнув. Анна взяла його в руку. Поцілувала і повільно почала занурувати його собі до рота. Повільно присмоктуючи, втягуючи його в себе як велику солоненьку цукерку. Артем закину голову занурюючи свої пальці їй у волосся притягуючи її блище. Анна шкидко почала набирати темпи. Швидше  й швидше. Вона відчула як він збільшується, але вмить її цукерку висмикнули з її рота видаючи стогін задоволення.