Епізод 2: Безтурботна подруга

Володя загальмував біля знайомого під’їзду, кинувши погляд на Анну.

— Все, принцесо, прибули. — Він усміхнувся, але в його голосі звучала легка тривога.

Анна кивнула, відстебнула ремінь і вже потягнулася до дверної ручки, коли Володя зупинив її легким дотиком до ліктя.

— Ти точно в порядку?

Анна на секунду завмерла.

— Так…  Все нормально.

Вона швидко вибралася з машини, зачинила двері і поспішила в під’їзд.

Квартира, яку вона знімала з Лікою, була на четвертому поверсі. Коли Анна відчинила двері, в коридорі одразу з’явилася її сусідка.

Ліка — довгонога брюнетка з ідеально прямим волоссям і грайливими очима — стояла у короткому халатику, ліниво потягуючись.

— О, ти де була? Я вже подумала, що тебе викрали!

Анна зітхнула, знімаючи куртку.

— Можливо, так і сталося.

Ліка здивовано підняла брови.

— Ой, не починай… Ти ж знаєш, що я хвилююся, коли тебе нема.

— Серйозно? Бо, наскільки я пам’ятаю, вчора ти сама не особливо переживала.

Ліка закотила очі й усміхнулася.

— Я чудово провела ніч, якщо тебе це цікавить. Ти теж, бачу, непогано?

Анна похитала головою.

— Мене хтось накачав у клубі. Я майже нічого не пам’ятаю після того, як випила коктейль. А потім я прокинулася у незнайомій квартирі.

Ліка на мить завмерла.

А потім безтурботно пирхнула.

— От телепень цей Рустем. Я ж казала йому не переборщувати.

Анна різко підняла голову.

— Що?!

— Та спокійно, він просто хотів, щоб ми розслабилися…

— "Розслабилися"? Ти серйозно?!

Анна відчула, як у ній наростає злість.

— Ліка, це небезпечно! Якби не один хлопець, який витягнув мене з того клубу, я навіть не знаю, що могло б статися.

Ліка зітхнула.

— Ну і що? Ти ж у порядку. Значить, усе добре.

— Ні, не добре!

— Та годі тобі краще розкажи де ти провела ніч? Невже знайшовся щасливчик, який зірвав твою квіточку?

 — Ліко! Ти взагалі про що? Ми з тобою наче про різні речі говоримо.

 — Та досить Анна! Я ж хвилююсь за тебе. Тобі 26 років,а ти ні разу не дізналась як це бути з чоловіком. — іронічно посміхнулась їй подружка.

— Ти безнадійна! — обурилась Анна і пішла приводити себе до ладу, адже скоро на неї чекала робота.