Імперія. Пісня еліті.

Розділ 2.

Мені важко знайомитися з новими людьми, мені важко впускати їх у своє життя і звикати до них. Отже, так було з Оленою!

Того дня мене покликали до батька, де мене також чекала мама. Вони повели плачучу семирічну дитину, бо я знав причину і не хотів, щоб мою няню забрали. Батько завжди отримував роль поганої людини, яка змушувала мене робити неприємні для мене речі, коли всі вмовляння матері не давали позитивного результату. У цьому випадку мама докладала всіх зусиль, щоб переконати мене, але батько не довго чекав, підвівся з-за столу і став наді мною, сказав:

- Мати, ти не думаєш, що ти його зіпсувала, він влаштовує істерику без причини. Пора його покарати!

- Микита, - взявши його за руку, яка вже тримала ремінь, - зрозумій хлопчика. Він любить няню.

- Послухай вас, якщо йому не потрібно служити в Імператорській армії, то вам дозволено зробити з нього дівчину. Він перший ?! - і, вже звертаючись до мене. - Особисто я не змушую тебе бути щасливими, але якщо ти думаєш, що твої батьки хочуть для тебе чогось поганого, то тобі буде дозволено робити все по-своєму, коли ти зможеш прогодуватися. А тепер визнай, що ти виріс.

Тоді батько взяв мене за руку залізною хваткою і відтягнув, коли я намагався втекти до няні. Того дня не лише вигнали мою улюблену стару няню, але й наші селяни отримали можливість віддавати своїх дітей на службу до панів. Наш замок був прикрашений до свята, він був повний людей. Традицією цього свята було прощання зі старими слугами та вербування нових. Коли мого старшого брата позбавили няні, я пообіцяв усім, що не віддаватиму її. Так само, як тоді вони не слухали мого брата, вони не слухали мене в цей момент. Традиційно нових слуг набирали з сімей, які вже працювали в замку, але селянам завжди давали можливість ввести своїх дітей у замом, отримуючи тим самим шанс врятуватися від нижчого прошарку. Тож діти з усіх земель мого батька зібралися, коли їх батьки сподівались забезпечити майбутнє для дитини та для себе. Що й казати, я не хотів дивитись у бік кандидатів, не міг пробачити, що мою кохану вигнали, але батьки вибирали собі слуг! Батько не приховував свого гарного настрою, тим самим знімаючи загальну напругу.



#5099 в Фентезі

У тексті є: кохання, боги

Відредаговано: 17.09.2023

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше