Частина 2/ Розділ 32. Орбітальна станція — Домініон Алерія

Імператор Алекс

— Ну що, моя командо, беремося до роботи? По-перше, хочу вам повідомити, що настав час заявити про себе як про імператора Імперії Древніх. Настав той час, щоб населення, поки що орбітальної станції, дізналося всю правду про крах та відродження імперії. І цей перший крок ми зробимо на цій станції — побачимо, як населення відреагує на такий поворот у їхньому житті.

У нас вже немає часу для довгострокового дослідження реального життя на станції, але мені відомо одне: ця станція жила та працювала навіть не сама на себе. Вона працювала на обмежену кількість, як би сказати за земними мірками олігархів, які обрали для себе цю станцію та проживали на ній абсолютно безкоштовно. Непогано пристосувалися, чи не так? Отже, на «розбір польотів» абсолютно немає часу, і ми негайно починаємо вичищати ці «авгієві стайні».

— Декаре, які в тебе є засоби громадського оповіщення на станції? — запитав я. — Ніколи не чув про таке, — відповів ШІ станції. — Добре, — продовжив я. — Тоді виконуй мої накази:

1. Заблокуй усі причали та ангари так, щоб жоден зореліт не зміг покинути територію станції. Але тих, хто прибуватиме, обов’язково приймати та реєструвати. Реєстрацією нехай займаються твої помічники.

2. Заблокуй усі види зовнішнього зв’язку зі станції, особливо канали для зв’язку з банками. Введи тимчасову заборону на всі фінансові операції.

3. Запусти всі свої сканери на виявлення та знешкодження будь-яких видів зброї чи вибухівки.

4. Заблокуй усі ліфти для сполучення між рівнями.

5. На кожному рівні проконтролюй наявність продовольства, води та доступ до медицини.

6. На кожному рівні станції є центральна площа, яка зможе вмістити до 5 тисяч осіб. Створи на кожній площі, на всіх десяти рівнях, на висоті 3–5 метрів від поверхні такий собі віртуальний куб, кожна грань якого має стати голографічним екраном такого розміру, щоб зображення було видно з найдальших кутків площі. Організуй озвучування площі таким чином, щоб кожний житель станції міг чути, але щоб гучність була комфортною. Я б порекомендував, щоб звук ішов ніби зверху.

7. Терміново надішли запит на планету, щоб прибув наш загін спецназу — наших так званих «робінгудівців». Надай їм доступ до службового ліфта, щоб у разі потреби вони могли дістатися на будь-який рівень.

8. Дівчатка, хто з вас зможе швидко стати диктором, щоб роз’яснити населенню, що хвилюватися не потрібно? Це тимчасові заходи у зв’язку з тим, що пірати намагалися захопити владу на станції. Про імперію та імператора поки що мовчимо.

9. Після всіх цих заходів робимо повне блокування зв’язку з першим рівнем і вмикаємо інформаційне повідомлення тільки для нього. Повідомляємо їм, що відбудеться приватизація на користь бюджету станції всіх незаконно отриманих коштів жителями цього рівня. На цей час зброї в руках жителів першого рівня вже не повинно бути. На площу виходять наші хлопці і пропонують добровільно пожертвувати частину коштів у скарбницю станції. За бажання вони можуть покинути станцію, але після ретельного обшуку їхніх домівок та кают їхніх зорельотів. Надлишок зорельотів на одну сім’ю буде врегульовано шляхом експропріації на користь станції.

10. І так по черзі проходимо всі десять рівнів. Хоча я думаю, що такими складними будуть тільки перші два, бо далі вже піде бідніший народ.

— Ось такі мої плани. Тепер я готовий слухати ваші ідеї, поради та зауваження, — підсумував я.

Єва та Ліанна відразу відповіли, що вони в таких справах майже повний нуль, бо ті часи, які вони пам’ятають, були зовсім іншими, і переносити порядки того часу на сьогодення абсолютно неможливо. Стас відповів, що це жорстоко, але, скоріше за все, необхідно. Андрій зауважив, що такі швидкі та радикальні заходи можуть нести в собі небезпеку для населення станції.

На що я відповів, що мені абсолютно паралельно: нехай на станції не залишиться хоч жодного жителя. Адже від цієї станції імперії немає жодної користі. Візьму та й заселю станцію землянами. Десять тисяч землян, яких ми врятували, з радістю тут оселяться.

— Пане імператоре, — звернулася до мене Крістіна, — вибачте мені, але здається, що у вас починається зоряна хвороба. Вибачте, але ви тільки імператор, а не Бог, щоб так розпоряджатися життями розумних . Алексе, — продовжила вона, — що з тобою сталося? Ти ще не встиг стати повноцінним імператором, а вже з плеча рубаєш і вліво, і вправо. А що буде далі? Ми також, мабуть, колись потрапимо під такі твої розбірки?

І тут мене наче обухом по голові огріли. А дійсно, чого це я так розійшовся? Необхідно трохи пригальмувати свої думки та ще раз усе обдумати. І мені здалося, що якась частина думок була не моя, ніби вони були чужі та навіяні чимось або кимось.

Я ментально звернувся до Єви: — Проскануй мене, будь ласка. Чи не здійснювався на мене вплив ментально або ще якимось чином?

Через кілька хвилин Єва відповіла, що так швидко вона не може розібратися, але те, що в мене немає абсолютно ніякого захисту від ментального впливу, — це точно. Вона вже дала завдання Декару, і хвилин через десять-двадцять він встановить мені абсолютно нову, нікому невідому розробку для захисту від ментального втручання. — А знаєш що, Алексе? Я маю здогад, хто намагається керувати тобою.

Я глянув на Єву і не міг і слова сказати від такої новини. — І хто ж це такий хоробрий? — прошепотів я вголос. Єва відповіла: — Я впізнаю ці дії, які схожі, як дві краплі води, на дії нашого колишнього імператора. Він встиг закласти тобі спеціального жучка в тому храмі, де відбулася твоя ініціація. Ану, Алексе, оголошуй перерву на годину, а ти давай іди до нас у лабораторію.