Частина2/ Розділ 28. В ресторані — розбірка з криміналом

Поки всі слухали розповідь Єви, за сусіднім столом почався якийсь незрозумілий конфлікт, який починав набирати оберти. Я так зрозумів, що це ми мали конкретне відношення до нього.

— Ліанно, будь ласка, зніми блокування зовнішніх звуків, — і нас відразу затопило море людських голосів.

Весь банкетний зал сидів, слухав та обговорював таку неординарну подію. Всі їхні погляди були прикуті і до нас, і до бурхливих сусідів, всі чекали, що буде далі. Тут і без тих гучних сусідів було їм про що розмовляти, адже той стіл-артефакт виявився зовсім не артефактом. І що то за люди такі нові з’явилися в ресторані, та навіть не тільки в ресторані, а й на станції. Були думки, що, скоріше за все, вони прибули зі столичної планети. Мало хто з жителів орбітальної станції був на планеті, а отже, вони й найменшого уявлення не мали про населення планети.

Але їх більше зацікавило те, як вони вільно підійшли до того столу, як стіл змінив форму та перетворився на круглий, як до них почали підходити офіціанти. Не звичайні, а офіціанти-дроїди, яких ніхто й ніколи не бачив. Вони підносили до їхнього столу неймовірно цікаві і, мабуть, такі ж неймовірно смачні страви, адже їхній запах заповнював весь простір ресторанного залу. А які дивні фрукти їм принесли, всі відразу зрозуміли, що то все тільки натуральні та найсвіжіші продукти. Відвідувачам цього ресторану дуже гарно було видно ту компанію, дехто прогулювався залом, щоб пройти якомога ближче до того столу. Але про що вони вели розмову, ніхто не зміг почути жодного звуку чи голосу. Схоже, що й вони не чули, що відбувається навколо, адже рівень шуму в залі піднявся досить-таки високо, але вони, не звертаючи на це увагу, спокійно спілкувалися між собою.

Один з відвідувачів, який сидів за столом поряд з невідомою компанією, почав дуже голосно виявляти своє обурення щодо того, чому його стіл накритий гірше, ніж у сусідів, і чому страви у них в рази гірші, ніж у тих сусідів. Потім він почав волати, що він тут майже король та найголовніший на станції та планеті і тому вимагає, як він сказав — тих блазнів, викинути геть з ресторану, і тепер цей стіл буде тільки його персональним столом. Після такої заяви весь зал затих в очікуванні подальшого розвитку цих подій.

Алекс вже все почув, перейшовши про всяк випадок на ментальний зв’язок, звернувся до друзів:

— Ну що, шановне товариство, — почав він розмову, — здається, ми досить-таки вчасно з’явилися в цьому ресторані. Не буду довго розтягувати розмову, а скажу відразу: за тим столом сидять два керівника, один мовби керує цією орбітальною станцією, а інший — загарбав планету. Давайте разом швиденько подумаємо чи придумаємо, що з таким везінням будемо робити. Але те, що їх відпускати звідси не можна, я впевнений на всі сто відсотків.

Один з керівників станції, гуманоїд Горм, мертвий, але де його всі гроші — ми не знаємо. Проте, це знає його ставленик на місце мера чи губернатора станції, його замісник Тарен Восс, це той, що почав скандал. А отой інший, що кричав, що він тут король — це Ксар Ворн, той, що закопався зі своїми скарбами на планеті Алерія-Прайм. Ми не можемо їх просто арештувати, хоча ні — можемо, але головна наша задача — забрати всі їхні скарби, які вони з власної волі не віддадуть.

— Цілком згоден з тобою, Алексе, — втрутився в розмову Андрій, — бачу по виразу твого обличчя, що ти вже маєш план?

— Так, дійсно маю, — відповів Алекс, — і що цікаво, цей план у мене виник щойно та раптово.

Вся компанія вставилася на нього уважними поглядами, чекаючи на озвучування того плану.

— Так от, — продовжив розмову по ментальному чат-каналу Алекс, — все геніально і дуже просто.

— Всі, хто знаходився в тому залі, спостерігали таку картину: семеро незнайомців, не звертаючи жодної уваги на події, які відбуваються навколо, спокійно сидять, обідають та спілкуються. Але ж вони, клієнти ресторану, навіть і не підозрюють, що в даний момент вирішується один з найстратегічніших планів по звільненню планети та станції від піратського ярма. І те, що зовсім скоро ті події приведуть до повної зміни всього способу життя населення, поки що — на орбітальній станції, а потім і на столичній планеті.

— Мій план ось такий, — продовжив Алекс. — Зараз ми запросимо до нашого столу тих двох бандюків — Ксар Ворна та Тарен Восса. Я та Єва візьмемо їх під повний ментальний контроль, я беру одного, а Єва — другого. Складність полягає в тому, що вони теж володіють деякою ментальною активністю, тому для спрощення і для більш стабільних результатів ми звернемося до місця сили нашої імперії. Ми зможемо взяти їх під такий контроль, що вони наші бажання будуть виконувати, як свої. Складність полягає в тому, щоб їхнім людям і на думку не спала підозра, що їхній бос знаходиться під чиїмось ментальним контролем.

А тепер я створю таку собі арку-сканер, сказав Алекс, яка мовби перевірятиме на наявність будь-якої зброї. Через ту арку ми проведемо тих двох бандиті та підчепимось до них ментально , які скоро стануть нашими аватарами. А вже потім обережно проведемо операцію по знешкодженню паразитів, тобто піратського кубла, яке вони звили собі на нашій землі.

— Алексе, — звернулася Ліанна, — так, можливо, я закрию непрозорими щитами наше місце, а то, поглянь, весь зал з нас очей не зводить?