Частина 2 / Розділ 22. Левіафан

Відразу, зв’язавшись із друзями, попередив про необхідність термінової зустрічі. — Так підходь до нас, — відповів Стас. — Ми ось зібралися на ранкову каву, та й нам теж потрібно з тобою переговорити.

— Чекайте, вже йду до вас.

Взагалі-то можна було і телепорталом перейти, але апартаменти Стаса поряд,  то ж можна і пішки пройтися. Заходжу до Стаса, бачу — вся четвірка сидить за столом. По аурі відчуваю, що вони якісь збентежені, але з питаннями не поспішаю, йду до вільного місця. Взявши горнятко кави до рук, уважно розглядаю їхні обличчя. І мені це не подобається, але нічого не питаю: п’ю каву та чекаю, поки хтось перший почне говорити. Але щось вони мнуться і ніяк не можуть розпочати розмову.

— Алексе, — раптом звернулася Віка, — у нас до тебе дуже важлива розмова. — Та я вже бачу це, — відповів я. — І не розумію, чого ви так хвилюєтесь. Кажіть напряму, як є, а потім будемо вирішувати. — Розумієш, Алексе, — втрутилася в розмову Крістіна, — нам стає якось важко вести такий спосіб життя. Ми живемо не мов у гостях, ми не працюємо, не заробляємо кошти на те, чим користуємося: житло, харчування, розваги. Живемо в тебе як утриманці на всьому готовому, ми так не звикли. Ще зовсім недавно ми тяжко працювали, щоб жити більш-менш пристойно, зараз живемо мов олігархи, але не маємо уяви, а що буде далі.

— Я зрозумів, — перервав я Крістіну. — А тепер послухайте мене, слухайте уважно.

Досі й у мене теж був такий стан, як і у вас, я не знав, з чого починати, що робити. На мене звалилося стільки невідкладних термінових справ, що я вже почав було й руки опускати. Вже думав, чи не втекти нам усім на нашу рідну матінку Землю — до речі, така можливість уже є, за годину і ми вже вдома.

Але я, зовсім недавно зрозумів, що після всього, що ми тут пережили, вже не зможемо жити на Землі як раніше — це по-перше. По-друге — я, так само як і ви, дав клятву на вірність імперії і пообіцяв, що докладемо всіх зусиль, щоб допомогти її відновленню. І по-третє — найголовніше: доля нашої Землі цілком залежить від цієї ж імперії, а отже, і від нас. Тому наша втеча на Землю нічого не вирішує для нас, тим паче що ми все одно вже не зможемо повернутися до звичного земного життя. Ми пізнали космос, який нас вже не відпустить.

— Відсьогодні події в нас починають прискорюватися. Вже пройшло майже чотири місяці з часу, коли почалося відновлення імперії. Перші шість місяців відновлення йде в автоматичному режимі. А через пів року буде необхідне і наше втручання в цей процес.

— А тепер поговоримо про невирішені проблеми, які вам перелічу:

1. Шість тисяч вагітних полонянок.

2. Майже 4,5 тисячі безробітних чоловіків.

3. На космічній станції «Алерія» сидить кодло піратів, які залишилися без ватажка гуманоїда Горма.

4. На планеті Алерія-Прайм у підземеллі сидить голова піратської мафії Ксар Ворн.

5. В сьомій сонячній системі імперії супутник планети Земля Місяць, він же є і сьома космічна станція імперії, повністю окупований піратами гуманоїда Горма.

6. Екіпаж крейсера «Блукач безодні» взяв у полон піратський корабель Ксара Ворна, який є оригінальним зорельотом древніх.

Ось шість найголовніших пунктів проблем, які потребують найшвидшого вирішення. А тепер перейдемо до приємних новин.

— Вчора ми, я та Ліанна, провели майже всю ніч у храмі, де нам завантажили безліч нових знань з історії імперії та всесвіту. А отже, ми вже маємо повне уявлення щодо кроків по відновленню імперії. — Сьогодні Ліанна згодилась та й провела верифікацію і корекцію своєї особистості згідно з її архівним зліпком тисячолітньої давності. А отже, це значить, що вона повернула собі всі свої знання та повну пам’ять. А ще вона стала справжньою Ліанною, тою якою вона була тисячу років тому. Мушу вас заспокоїти: вона залишилася такою ж прекрасною, хоча стала трохи іншою, тобто змінився її характер. Ви не розчаруєтеся в ній — це по-перше, а по-друге, її сучасна пам’ять залишилася в повному обсязі.

— А ще сьогодні наша прекрасна Єва отримає фізичне тіло і повернеться до життя, яке в неї було тисячоліття тому, але в іншому тілі, вона була людиною. Але в силу якихось обставин її існування в цьому світі прийняло таку форму. Тепер з’явилася дуже висока ймовірність повернути її до нормального життя

Ну, як вам новини лише за добу? А тепер повернемося до нагальної справи на сьогодні — це той самий зореліт, який тримає «на припоні» екіпаж крейсера капітана Соул. Наскільки довго вони його триматимуть, я не можу сказати, тому нам необхідно поспішати, щоб перебрати керування на себе.

А тепер — вишенька на торті: я планую віддати цей зореліт під ваше керівництво, але під мої завдання. Як вам таке? — перепитав я та поглянув на їхні спантеличені обличчя. — Гей, народ, що з вами? Давайте швиденько приходьте до тями та негайно шукайте навчальні бази по цьому зорельоту. Я думаю, години вам вистачить, щоб вивчити про нього все. Вас же четверо, от і розділіть базу знань на чотири частини, а потім уже кожен довчить пізніше те, чого бракуватиме, по зорельоту типу «Левіафан». Але зараз найголовніше завдання взнати те — це як перебрати на себе керування цим кораблем. Хоча я думаю, що Стенлі нам допоможе, але все одно і ви теж вчіть.

— Та вже вчимо! — відгукнувся Стас але щось не так з навчальними базами, мовби починаємо вчити , а знання вже й є.

— Стенлі, нам терміново необхідний який-небудь борт, щоб швидко дістатися місця призначення, а це вже й не так близько — два десятиденні гіперпереходи.