частина 2 / Розділ 19. Нова імператорська сім’я

Ліанна

Прокинувшись вранці, я зі смутком та тривогою помітила, що Алекса біля мене немає, і, мабуть, уже давно, бо постіль була прохолодною.

Згадавши вчорашній день, я мимоволі всміхнулася до себе — я вже не просто принцеса, я імператриця. Тому розлежуватися немає часу, необхідно активніше допомагати Алексу. А чим я зможу допомогти своєму коханому? В управлінні державою я не тямлю, як то кажуть, — зовсім.

Так, я була колись вченою, працювала в лабораторії Єви, але мої знання ще не відновилися повною мірою.

Швидко піднявшись, я побігла до басейну і, не знімаючи сорочки, шубовснула в нього з розгону. Я ще не звикла оголювати своє тіло, адже те колишнє виховання, мабуть, ще довго сидітиме в моїй свідомості.

Після теплої постелі вода в басейні здалася прохолодною, і тіло миттєво відреагувало на це. Мов тисячі голок торкнулися моєї шкіри; мої груди вмить відізвалися, виставивши крізь мокру сорочку досить-таки гострі соски. Я відмітила для себе, що вони якось дивно реагують на контакт із мокрою тканиною. Торкнувшись їх, я помітила, що вони мовби збільшилися, а потім подумала: «Та це просто прохолодна вода».

Швиденько вийшовши з басейну та одягнувши білий пухнастий халат, я відчула, як він ковзнув по грудях, і вони знову відгукнулися на цей дотик. Та що це зі мною? Тільки-но зібралася до їдальні, як з’явився мій Алекс. Підійшовши досить близько, він підхопив мене на руки та поніс назад у ліжко. Хоча ніч ми провели досить-таки активно, я навіть не думала пручатися, бо знала, що чекає на мене, і мені це подобалося.

Прикривши очі в передчутті поцілунків, я застигла, боячись навіть поворухнутися. Відчувала, як його губи, цілуючи моє тіло, починають від моїх уст і рухаються все нижче та нижче: ось вони обпікають шию, ось підходять ближче до плечей, а потім і до грудей. Моє дихання стало переривчастим. Ось уже й груди вкриваються поцілунками — зараз настане найприємніша мить. Губи Алекса торкнуться найпікантнішої їхньої частини, і... Але щось пішло не так, як зазвичай. Щойно він торкнувся вершини моїх грудей, як в очах потемніло, а потім мовби електричний розряд пройшов тілом і вдарив у голову. Це було щось неймовірне, феєрверк нових почуттів, вибух моєї чуттєвості — такий, що я навіть закричала.

Алекс раптом зупинився і злякано глянув на мене, але, скоріш за все, побачивши вираз мого обличчя, ніжно всміхнувся. — Алексе, що це було? — чи то злякано, чи то спантеличено запитала я. — — А от ми зараз і перевіримо це, — відповів він і легеньким поцілунком пройшовся по другій груді.

Щойно його губи захопили другий сосок, здалося, ефект став ще потужнішим. Знову крик зірвався з моїх уст. Я насилу відсторонила його голову і спитала стривожено: — Алексе, що це зі мною?

Він приліг поряд, обережно взяв мої груди у свої долоні, милуючись новими формами — а стали вони й справді круглішими. І як я раніше не звертала на це уваги? Алексу ж було достатньо одного погляду та моєї реакції, щоб зрозуміти причину такої надзвичайної чутливості. — Ох, якими вони стають гарними... — прошепотів він, а потім поцілував мене і додав ледь чутно, ніжно, на саме вухо: — Сонечко, ти просто вагітна.

У мене справді забракло слів, а потім, коли до мене дійшов сенс сказаного, я просто тихо заплакала. Алекс схвильовано глянув на мене, але, побачивши щасливе обличчя, обійняв і знову почав цілувати, починаючи від губ і спускаючись поцілунками по тілу все нижче та нижче. Та коли він дійшов до «небезпечної зони», я притримала його голову і спитала: — Алексе, а чи можна йти далі в наших утіхах? — Звичайно можна, тільки будемо спокійнішими, — сказав він і знову опустив голову... і я знову розчинилася у своєму чуттєвому феєрверку.

Трохи згодом, коли пристрасті вляглися і ми просто лежали обійнявшись, я прошепотіла йому на вухо: — Алексе, а коли ми сходимо в клініку до Кеї? Він усміхнувся і пригорнув мене міцніше: — Звичайно, сьогодні. Я теж хочу почути це від лікаря.

Ми з Алексом стояли в холі клініки. Поки озиралися, розглядаючи приймальню, до нас почали підходити дівчата. Із захопленням та острахом вони вивчали нас, адже ми були вбрані згідно з імператорським етикетом. Раптом з’явилася голограма головного лікаря. Кея відразу проінструктувала помічниць, як відсьогодні необхідно звертатися до нас. Вони мовчки кивали на її слова і почали розходитися.

— Ну що, мої любі Алексе та Ліанно, ходімо в моє царство. Поки йшли, нам знову й знову зустрічалися — мабуть, уже по другому колу — дівчата-медики. Ще вчора вони спілкувалися зі мною майже як із подругою, хоч і шанобливо, а тут раптом — імператриця. Та й з Алекса вони очей не зводили. До речі, я вже встигла повідомити друзів, що ми в клініці, і вони відписали, що зараз «підтягнуться». Я вже починаю розуміти їхні земні вирази, наприклад, як це — коли «їде дах» тощо.

Кея запросила нас до спеціалізованого імператорського відділення і дорогою роз’яснила особливості організму членів правлячої родини. Ця специфіка полягала саме в тій мітці, що містилася в ДНК кожного, хто мав стосунок до престолу. Тому і лікування, і діагностика відбуваються в особливих медичних секціях. Потім Кея попросила Алекса допомогти мені роздягнутися (обов’язково догола) та лягти в медичну капсулу. Алекс обережно переніс мене туди. Прозора кришка зачинилася, і мені раптом захотілося спати.