Моріель

Я втікала від себе , я втікала від нього , але він завжди знаходив і дихав  в спину , він не відпускав , завжди ..

Я боялась себе , своїх почуттів до Еліана , тим паче що він був не просто Темним , а Імператором , все було так складно і страшно , я боялась його , як темної хворі , але і прагнула його , він був моїм повітрям яким я дихала і водночас , він був не зрозумілим для мене , його аура була руйнівною , я відчувала це інтуїтивно , я знала , що він смертельна загроза для своїх ворогів , в для мене , хто він для мене  , він любив виклики , я була його здобиччю , в він моїм мисливцем , цікаво , якби не та ніч , він би звернув на мене увагу , зацікавила б його цілительку ? Думаю ні , він не розумів ,чому залишив мене в живих , я не розуміла ,що я бачила в його очах тієї ночі , чому ми пов'язані між собою , що нам тримало , але я відчувала цей клятий зв'язок , я відчувала це так чітко і ясно , що мене це лякало , він перевернув моє життя з ніг на голову , з ним спокою не буде  , я це знаю так чітко , як знаю , він не відпустить , такі не відпускають , але розум кричить :" тікай , тікай як умова швидше , він хижак ,він розірве тебе на шматки " - божевілля , я не знаю , що робити , він прийде і не піде без відповіді , яку так бажає отримати , він отримає своє , я тільки вириваю скупі хвилини , втечею від неминучого , але по іншому не можу , я розгублена , спантеличена , налякана , я втратила свої орієнтири і все через цього  чоловіка , який забрав спокій і мою впевненість , він забрав моє майбутнє , переписав і прагне забрати моє серце і залишити собі , це хоче він .

А чого хочу я ? Можливо я не хочу втікати від нього , можливо я  сама собі говорю не правду ? Бо він для мене не байдужий ,чому моє серце , так б'ється в грудях , як він поруч , не вже це тільки страх , а не щось більше і складніше ......