Розділ 68

У невеличкому кафе, розрахованому щонайбільше на два десятки відвідувачів, було спокійно і затишно. Затишок цей створювався розташованим біля дальньої стіни оазисом, що імітував тропічне узбережжя.

Пальми межували з кущами акації і якимись трав'янистими рослинами з великим листям, а зверху пейзаж прикрашали в'юнкі ліани з квітами.

Амайя повела подругу на їхнє улюблене місце біля вікна, і, ставши ногами на спеціальну позначку на підлозі, зачекала, доки з підлоги підніметься столик з двома м'якими кріслами.

Звичним рухом вона провела по сенсорній панелі в центрі столика. Замовлення включало банановий десерт, млинці з апельсиновим джемом, морозиво і легкий коктейль.

- Ніяк не можу звикнути до цієї техніки! - поскаржилася вона. - Сумую за дерев'яними мисками та ложками. Як, пам'ятаєш, було в монастирі!

Омеа відмахнулася. На відміну від подруги, вона чудово почувалася у технологічному світі.

- Скажи мені інше, - неголосно промовила вона. - Для чого ти відправила Норіссу Нордвінд із тим юнаком на вірну загибель?

Амайя швидко глянула на неї.

З тихим гудінням до їхнього столику під'їхав робот-офіціант на маленьких гусеницях, і Амайя взяла тацю із замовленням.

- Смачного! - побажав механічний голос, і робот попрямував геть.

- Люба, ти перебільшуєш, - Амайя вправно розставляла страви. - Погодься, Норісса відмінно зіграла свою роль, змусивши Вартового погодитися з її вимогами. Однак маєш рацію, ця подорож була вельми небезпечною.

- Небезпечною? - Омеа мало не захлинулася обуренням. За триста років вона так і не перейняла у Старшої жриці її непохитного спокою.

- Спробуй десерт. Сьогодні він чудово виглядає! - запропонувала Амайя.

Насправді, десерт завжди виглядав чудово, і Омеа не повелася на цю пропозицію.

- Ти могла організувати загін, очолюваний Вартовим, який безпечно доставив би і Норіссу, і артефакт до Імператорського палацу.

- Могла, - спокійно погодилася Амайя, срібною ложечкою відщипуючи шматочок бананового десерту. - Та якби Норісса не потрапила на очі Темному, та ще й з артефактом... Він злив на неї купу енергії.

Цієї енергії, спрямованої у правильне русло, вистачило б на те, щоб розв'язати кілька війн на різних континентах.

Принц Альядолідський залишився би біля батька і виріс повним нікчемою, незважаючи на свої благородні устремління.

Темір став би каменем спотикання між Норіссою і Даном, зіпсувавши життя і собі, і їм обом. Панна Нордвінд, із властивою їх сумлінністю, без кінця вагалася б, вибираючи між двома закоханими, і врешті-решт пішла у монастир, так і не прислухавшись до свого серця.

Вартовий Дан, впавши у відчай, вирушив би у небезпечну експедицію на південь і загинув у сутичці з демами. А Імператорський кірт, повернутий Імператору, наробив би біди, коли відмовився б визнати принца Альядолідського. Імперія була би ввергнута в смуту і війну - одну з війн, розв'язаних Темним Хазяїном. Він би цьому посприяв, можеш не сумніватися.

- До речі, а де тепер Імператорський кірт?

- Його надійно заховав віконт Гейброн. Він буде до кінця життя зберігати його як безцінний скарб, хоча насправді Імператорський кірт ні на що у його житті не впливає. Згодом він забуде свої дурні амбіції та одружиться із донькою одного з баронів, яка народить йому маленьких віконтів Гейбронів.

- Як же наказ Імператора розшукати артефакт?

- Після повернення додому принц, із властивою йому прямолінійністю, викладе карти на стіл перед батьком і вимагатиме відповіді — чи він дійсно є законним спадкоємцем. Після цього Імператор вважатиме за краще не повертати кірт і якось виплутатися в інший спосіб. Адже у випадку оголошення про втрату Імператорського кірту караючі теж втратять владу над його родиною.

Дан не встигне оговтатися після пригод, як до замку Мальрок примчить гонець з повідомленням, що Імператор відміняє наказ про розшук артефакту, і Дан, нарешті, зможе зайнятися особистим життям. Імператор ще й винагородить його, щоб остаточно закрити тему.

- Авжеж, авжеж! - після згадки про маленьких віконтів Гейбронів Омеа вже не дуже уважно слухала Старшу жрицю, замислившись про щось своє.

Амайя лукаво подивилася на подругу, та Омеа у відповідь лише замріяно посміхнулася.

Кінець четвертої книжки

❤️❤️❤️ Буду щиро вдячна за підписку і вподобайку! ❤️❤️❤️
🌺🌺🌺 Ваша підтримка мотивує писати далі 🌺🌺🌺

Книжка написана за мотивами циклу "Дев'ятий" українського письменника Артема Кам'янистого.