Розділ 67

Вітер змінився на південно-західний. Зазвичай він приносив сніг і наганяв важкі хмари від гірського перевалу. Такий самий вітер був тієї ночі, коли Суахіль доводилося тікати від летючих тварюк. Тоді він допомагав їй уникнути пазурів, адже птаху було значно легше набрати швидкість у потоках попутного вітру, ніж важкому горилоподібному створінню з крилами, як у летючої миші.

Дан добре пам'ятав закривавлену грудку пір'я, яку вони знайшли у лісі і привезли до замку. Пам'ятав, як Естела не відходила від Суахіль, і як птах поступово одужував, а його пір'я забарвлювалося у чорний колір.

Тепер Суахіль знову хизувалася синім пір'ям, і тільки уважний погляд міг помітити на кінчиках пір'їн темне оздоблення. На відміну від своєї хазяйки, Суахіль охоче спілкувалася з мешканцями замку і можливо, Дану це здалося, однак її саповпевненість після того випадку трохи зменшилася. Вона навіть вивчила слово "Дякую!" і промовляла його коли її пригощали чимось особливо смачним. Для птаха Вартового це була просто неймовірна ввічливість. Втім, таке траплялося нечасто.

Незважаючи на погоду, в кабінеті Дана було тепло, адже він зранку наказав протопити камін, колись побудований за його власним проектом.

В кабінеті сер Вартовий був не сам. Біля вікна стояв Темір, спостерігаючи за тим, як падають перші пластівці снігу, принесеного з-за гір. Юнак повільно відвів погляд від вікна і рушив до Дана, зупинившись за два кроки від нього.

Блакитні очі подивилися на Дана, очікуючи на його рішення. Темір прийшов за відповіддю сера Вартового на своє прохання відправити його кудись із замку Мальрок.

Щось у цьому спокійному погляді блакитних очей нагадало Дану Норіссу. Однак у погляді Теміра більше не відчувалося холоду. За час, що пройшов з тих пір, коли юнак встав з анабіозної камери, він втратив значну долю самовпевненості, що вирувала у новоспеченому преміальному бійці. Він зрозумів, що його можливості мають межі, а життя може подавати несподівані і не надто приємні сюрпризи.

Темір більшою мірою став самим собою, але тим собою, у якому мало що залишилося від юнака, який вирушив у подорож з Норіссою.

Це був молодий чоловік з чіткою лінією губ, прямим носом і дещо відстороненим поглядом.

На одній щоці, ближче до вуха, залишився шрам від опіку, хоча були шанси на те, що за деякий час він зникне зовсім.

Панувала мовчанка. Дан відчував незрозуміле вагання. Рішення вже було прийнято. Темір повинен був вирушити до союзника Дана - сера Тангрета - і взяти участь у зачищенні підземель, де знайшли притулок Сірі жерці і караючі.

Дану так і не вдалося зібрати переконливих доказів про зв'язок між ними, а караючі знову набирали силу в Імперії, хижо простягаючи щупальця у ті місця, де їх не дуже шанували.

І ось тепер, зустрівшись із поглядом блакитних очей, Дан нарешті зрозумів причину свого вагання. Поки у замку був присутній його суперник, у Дана були всі підстави дистанціюватися від Норісси, нібито для того, щоб дівчина могла вільно зробити вибір. Але ж насправді за цим стоїть звичайнісіньке, його власне боягузство!

Якщо розібратися, Дан до тремтіння у колінах боявся пропонувати руку і серце цій дівчині. Тепер він наочно бачив різницю між своїм ставленням до Нью, яке завжди було товариським, і яку він колись без жодних коливань оголосив своєю нареченою, і Норіссою - дівчиною, яка по-справжньому зачепила його серце.

Дан відвернувся і рушив до вікна. Тепер він стояв на тому місці, де нещодавно стояв Темір. роздивляючись кружляючі у повітрі сніжинки. Можливо, завдяки цьому він раптом відчув біль у блакитному погляді юнака. Цей біль був захований дуже глибоко, і якби не дурна чутливість Дана, зовсім йому не властива і спричинена думками про Норіссу, він би нізащо цього не помітив. Тепер він добре розумів прохання Теміра.

Дан рвучко обернувся.

- Ти вирушаєш до сера Тангрета і допоможеш у зачищенні підземель.

У погляді Теміра промайнула вдячність.

Однак преміальному бійцю не пристало розводити балачки.

- Сер Вартовий! - Темір обійшов Дана так, ніби той перегороджував йому шлях, і вийшов, щільно причинивши за собою двері.

Провівши бійця поглядом, Дан зітхнув. Доведеться братися за невластиву і дуже важку для нього справу - складати текст пропозиції руки і серця для майбутньої нареченої. Він переписував його вже втретє, і все одно був геть незадоволений. Це вам не Штучкою махати, відбиваючись від нечисті!