Розділ 49

Крізь тривожний сон, у якому фантазійні образи перемежалися з реаліями холодної і темної кімнати, Норісса відчула наближення чогось такого, що не могла зрозуміти. До її вух донісся звук, що нагадував скрегіт кігтів по бруківці.

Моторошна тварюка підкрадалася до будівлі, на другому поверсі якої знаходилася дівчина. Та яким би обережним не було чудовисько, його викривав скрегіт кігтів по бруківці.

Однак прокинувшись від звуку, що лунав з протилежного боку, від дверей, Норісса зрозуміла, що це був усього лише сон. В реальності, з-за дверей лунали звичайні кроки і голоси людей. Дівчині все ж таки довелося забратися з ногами на ліжко і натягти на себе тонке покривало, яке майже не зігрівало її змучене тіло.

Єдине, що втішало - зламані ребра не давали про себе знати. Частинка Чорного Серця в її тілі невпинно робила свою роботу, зцілюючи пошкодження. Та як би вона не намагалася занурити дівчину в глибокий, відновлювальний сон, Норісса весь час прокидалася.

Вона потерла очі і відкинула покривало, щоб зустріти свого викрадача у більш-менш пристойному вигляді. Однак спустити ноги з ліжка не встигла.

Двері відчинилися, і до кімнати увійшли спочатку дві дівчини з олійними лампами, а за ними - віконт Гейброн.

Цього разу позаду віконта стовбичив один озброєний охоронець. Та роздивитися його як слід Норісса не встигла. Встигла лише помітити знайомий згорток з Імператорським кіртом в руці віконта.

Віконт ледве встиг набрати повітря в груди, збираючись щось сказати, як тиша вибухнула дзенькотом розбитих шибок. Над Норіссою пронеслося гнучке і сильне тіло.

Першим стрибком скочивши з бруківки на підвіконня, тварюка відштовхнулася і перелетіла через дівчину, збиваючи з ніг віконта.

За інерцією, вона пролетіла у дверний пройом, розкидавши тих, хто стояв позаду. Норісса тільки встигла роздивитися задні лапи, вкриті лускатою шкірою, з пучками жорсткого волосся на колінах.

Цей вихор пронісся так швидко, що ті, хто товпився на порозі, не встигли нічого усвідомити. Тільки віконт нишпорив руками по підлозі, роздивляючись навколо себе. Норісса, яка вже було загорнулася у покривало, навіть піднялася на ліжку, спостерігаючи за ним.

Імператорський кірт зник.

Норісса й сама незчулася, як опинилася на підлозі. Віконт вже звівся навкарачки, а вона навіть не могла сказати, чи скинуло її з ліжка потужним потоком повітря, коли тварюка проносилася безпосередньо над нею, чи її тіло так відреагувало не небезпеку.

Ланцюг, яким була прикута рука, натягнувся, вивертаючи кисть під незручним кутом.

Віконт повзав навкарачки, сліпо обмацуючи підлогу навколо себе. Олійні лампи давали небагато світла, та все ж Норісса ясно бачила: згортка з Імператорським кіртом немає.

Охоронець віконта хутко рушив у тому напрямку, де зникла тварюка, попередньо витягши з піхов криві ятагани.

Норісса вже бачила таку зброю. Та на відміну від переляканої дівчини, яка погано розуміла, що відбувається, коли двоє змінених перестріли очолюваний Даном невеликий загін по дорозі від готелю до маєтку сера Тангрета, тепер вона сама була преміальним бійцем. А отже, її мозок зафіксував, що десь неподалік знаходиться придатна зброя. Втім, як вона зможе нею скористатися, враховуючи, що її прикули ланцюгами до масивного ліжка, Норісса не уявляла.

Тим часом, віконт у своїх безплідних пошуках наблизився до неї. Він був зовсім не схожий на впевненого у собі аристократа, якого вона вже неодноразово бачила в маєтку. Перед нею була розгублена людина, на обличчі якої відбивалося руйнування усіх її мрій.

Сенсорні системи преміального бійця підказали Норіссі. що втрачений кірт був надзвичайно важливим для цієї людини. Паралельно вона встигла здивуватися тому, що дівчата з лампами обабіч від дверей стояли нерухомо. При появі тварюки вони не кинулися врозтіч, оголошуючи увесь маєток вереском, як пристало б пристойним дівчатам, і це наводило на недобрі думки про те, що вони також можуть виявитися зміненими.

Це змусило Норіссу припинити сканування навколишнього простору, адже не виключено, що сенсорні системи справжніх преміальних бійців здатні зафіксувати незвичну для пересічної дівчини активність.

Втім, охоронниці застигли статуями і, здавалося, ні на що не реагували.