Розділ 47

Теміру вже набридло лежати на даху, ховаючись за димарем. Почав моросити дощ, і вогка черепиця ставала слизькою, заважаючи вільно пересуватися. За звичайних умов, він би давно спустився униз і дав бій невеликому загону віконта. Однак цьому перешкоджали дві обставини. По-перше, кірт у вигляді нашийника, хоч і не спаралізовував його волю так, як раніше, все ж таки зберіг частину своєї магії, не дозволяючи Теміру перейти у режим прискорення. А отже, він міг розраховувати тільки на силу своїх м'язів, надчутливі сенсорні системи преміального бійця і швидкість реакції, хоч і досить велику, та все ж не надлюдську. Другою причиною було те, що серед рядових бійців віконта Темір помітив двох чоловіків, які трималися осторонь і не метушилися, як усі інші, обшукуючи кожен куточок двору.

Ці двоє не подобалися Теміру. Щось в них було таке, невловиме, але загрозливе, і Темір навіть дивувався тому, що вони ще не викрили його місцезнаходження. Він був беззбройним, не рахуючи предмету, принесеного Суахіль, яка принишкла поруч з юнаком. Здавалося, птах прагнув злитися з тінями, що причаїлися у заглибленнях черепиці. І потрібно сказати, що це в нього непогано виходило, особливо у невірному світлі смолоскипів.

Раптом, двоє підозрілих чоловіків, немовби прочитавши його думки, повернулися і вирушили у бік південного крила, на даху якого зачаївся Темір. Він міцніше стиснув свою єдину зброю у вигляді чоток з кам'яними намистинами, і спробував пригадати нещодавню мить зустрічі з Норіссою, яка тікала від переслідувачів. Тоді здатність переходити у прискорений режим повернулася до Теміра, хоча й ненадовго, що дозволило випередити переслідувачів і сховатися на даху.

З пересторогою поглядаючи у бік двох дивних чоловіків, які наближалися, Темір намагався, мить за миттю, відтворити все, що відбувалося у той момент. Свідомість була затьмарена дією кірту, і образи накладалися один на одного, заважаючи пригадати точну послідовність подій.

Ось він сидить на підлозі, не маючи сил, щоб підвестися. Ось підбігає Норісса і... І щосили розмахнувшись, б'є його чотками. Наведений морок спадає, і Темір опиняється на ногах, тягнучи дівчину за собою. Проте, вона виривається і наказує йому тікати.

Чотки. Знаряддя Тих, що говорять з Темрявою. Посунувшись назад, щоб повністю сховатись за димарем, Темір легенько розмахнувся і вдарив чотками себе по лобі. Жодних змін. Він розмахнувся сильніше.

Між кам'яними намистинами і шкірою немовби проскочила іскра, і наведена кіртом пелена спала. Точнісінько, як тоді.

Темір перекотився на спину і поїхав по слизькій черепиці униз, збираючись зістрибнути на землю з протилежного боку будівлі. Подалі від двох незрозумілих чоловіків.

Ще тоді, коли їх з Норіссою привезли до маєтку, він запам'ятав, де знаходиться стайня, і мав намір попрямувати туди. Це єдина можливість вирватися з оточення. А далі він щось зметикує.

Ноги вперлися у бортик на краю даху, покликаний затримувати сніг. І хоча до снігу ще було далеко, дрібний дощ просочив одяг вологою, змушуючи пальці замерзати. Темір став на одне коліно, намагаючись роздивитись місце приземлення. І вчасно - з-за рогу вийшов один з двох дивних чоловіків.

Теміру достатньо було одного погляду, щоб побачити відблиски світла на двох кривих ятаганах. Юнак все зрозумів.

Це преміальний боєць, причому, на відміну від Теміра, справжній. А це означає, що у Теміра великі складнощі. Зістрибнувши униз, він опиниться віч-на-віч з озброєним супротивником, який до того ж має перевагу у швидкості.

Спробувавши піднятись вище, Темір неодмінно приверне до себе увагу. Адже він добре знав, на що здатні сенсорні системи преміального бійця.

Юнак лежав, майже не дихаючи. Поки що бортик прикриває його, та чи надовго це?

Не маючи змоги щось роздивитись, він шкірю відчув, як ворог рухається вздовж будинку. А що, якщо...

Темір перебирав намистини. Його єдиний і відчайдушний шанс - спроба повторити дії Вартової. Схоже, всі амулети влаштовані однаково. Він знайшов намистину з виступом і розкрутив її, діставши мініатюрний ніж. Без жодних роздумів юнак зробив надріз на зап'ясті і змочив кров'ю амулет. Після цього, витерши ніж об тканину рукава, повернув його у намистину. Мініатюрний ніж складався, заходячи у паз, вирізаний в одній половинці намистини.

Рука стиснула амулет так, що заніміли пальці. Юнак вважав за краще не розмірковувати над тим, звідки взялася ця річ. Якщо це талісман Вартової, це означає, що вона залишилася беззахисною, позбувшися своєї головної зброї.

Якщо ж це знаряддя Тих, що говорять з Темрявою, то взагалі виникає багато запитань.

Темір встиг помітити, що пір'я Суахіль забруднене кіптявою, і цьому теж не було пояснення.

Одне він знав точно - він бачив цю річ уві сні, ще тоді, коли знаходився в анабіозній камері. Щоправда, юнак не знав такого терміну і про себе називав її просто чарівною скринею.

За увесь час перебування в ній він бачив один-єдиний сон. Йому наснилася Жриця Світла у просторому білому одязі. Вона стояла на узліссі і рукою манила Теміра підійти ближче. Поглянувши униз, юнак побачив, що одягнений в чудернацький костюм ніжно-блакитного кольору, що складається із довгої сорочки та штанів. Він йшов босими ногами по землі, наближаючись до жриці - однієї з тих, про кого чув у казках. Наблизившись, він побачив, як жінка простягає на відкритій долоні чотки з чорних намистин і відсахнувся, упізнавши знаряддя Темряви.

- Не бійся - пролунав ніжний голос Амайї. - Ця річ стане тобі в нагоді.

Темір простягнув руку, щоб узяти амулет з долоні жінки, однак вона швидко стиснула кулак.

- Ще зарано, - посміхнулася юнакові. - Спочатку ти повинен стати чоловіком.

Саме ці слова згадалися йому тепер, коли він лежав на мокрій черепиці, вночі, а знизу підкрадався ворог.

Що вона мала на увазі? Темір, щоб скористатися цим знаряддям, повинен пізнати жінку?

Закінчити думку він не встиг, як не встиг і здивуватися такому дивному причинно-наслідковому зв'язку.