Розділ 43

Тепер герцогиня добре бачила Улінта. Велетенська ящірка нарешті вибралася із своєрідної пастки, у яку потрапила серед дерев. Там її габарити не дозволяли не те що маневрувати, а просто рухатися вільно.

Улінт клацнув зубами, виражаючи свою готовність до бою. Втім, ці хитрі люди знову з'явилися удвох, заважаючи йому сфокусуватися і вибрати собі мішень.

Жінка виглядала безпорадно. У неї навіть не було зброї. Не рахуючи несерйозної на вигляд палички в руці.

Вершника Улінт також добре бачив. А от вершник, здається, тільки-но помітив велетенську ящірку. Він різко осадив коня.

Цей супротивник виглядав серйозніше. Металеві обладунки, хоча й легкі, буде важкувато прокусити. А меч, який лицар діставав із піхов, навіть Улінту може завдати деяких неприємностей. А отже, цим об'єктом потрібно зайнятися спочатку.

- Що вона робить? - Тук скочив на ноги, збираючись наздогнати несамовиту жінку і зупинити, не давши їй підійти фатально близько до велетенської ящірки. Та хоча б силою притягти назад, якщо сама не схоче йти.

Однак Дан зупинив його. Схоже, прибулиця з іншого світу таїла в собі ще невідомі сюрпризи. На відміну від Тука, Вартовий звернув увагу на предмет, який Лотті тримала в руках.

Паличка завібрувала, втім Дан не міг цього помітити, а от Лотті добре відчула. Низьке гудіння підсилювалося, тож вона інстинктивно підняла предмет вище, спрямувавши на ящірку.

"Це допоможе тобі відігнати монстрів", - вона добре пам'ятала слова Нойя.

Точніше не слова, а клацання металевого ящику, що тільки віддалено нагадувало людську мову.

Перед тим, як відпустити її у портал, що вів до світу Владики, людина-бабка витонченим рухом витягла з-за пояса і простягнула їй цей предмет, швидко виконавши з ним якісь маніпуляції, що нагадали Лотті гру музиканта на флейті.

Тоді вона не надала цьому значення, механічно прийнявши подарунок, адже її думки були зайняті Зердом. А нагоди використати дивну зброю якось не випадало.

Побачивши вершника на ближчій відстані, Лотті зрозуміла свою помилку. Це не Зерд.

Чоловік відрізнявся статурою і, скоріше за все, був молодшим, судячи з того, як він легко і навіть грайливо дістав з піхов меча.

А потім зробив те, чого, на думку Лотті, Зерд нізащо не зробив би. Піднявши меч високо вгору, він дав шпори коню і понісся на Улінта.

- От лицар хронів! - процідив Дан.

Поки увага монстра була зайнята Лотті і вершником, їм з Туком вдалося дістатися до великих каменів, розташованих між проваллям і смугою рослинності, і ці камені наразі прикривала їх від велетенської ящірки, водночас дозволяючи роздивитись, що відбувається на полі бою.

Лотті спрямувала на Улінта свою тендітну зброю, і - о диво! - наступала, намагаючись знешкодити чудовисько до того, як вершник вступить у сутичку. Враховуючи різницю у розмірах людини і чудовиська, ця сутичка могла стати для лицаря фатальною.

Спостерігаючи за вершником, Дан взагалі сумнівався, що лицар зможе завдати цій ящірці якоїсь значної шкоди. Штучка стала б у нагоді, доведись Дану підійти до чудовиська досить близько, однак шансів все одно не було. Навіть якщо вдасться відтяти цій ящірці пальця або кінчик хвосту, Дану швидко прийшов би кінець.

Тим часом, Лотті продовжувала підступати до Улінта, а велетенська ящірка, яка вже припала на всі чотири лапи, готуючись рвонутися уперед, раптом подалася назад і якось дивно затанцювала, начебто кінь перед перешкодою, яку не наважується подолати. Улінт присів на задні лапи, переступаючи передніми і намагаючись віддалитися від дивної людини, наближення якої супроводжувалося гучним шумом у його голові. Цей шум не давав Улінту зосередитися. Ба, він навіть не міг як слід роздивитися свою мішень.

Улінт продовжував задкувати, в той час, як Лотті наближалася, змахуючи паличкою як мухобійкою, ніби вона намагалася прихлопнути нею настирливу ящірку.

Вершник вже подолав половину шляху, як раптом, побачивши танці жінки з чудовиськом, він змінив напрямок і понісся на Лотті.

- Відьма! - його вигук, хоча й приглушений шоломом. рознісся пусткою.

Невідомо, чи почула його Лотті, та вона продовжувала переслідувати Улінта, який нарешті припинив задкувати. Замість цього велетенська ящірка розвернулася на місці. Враховуючи її розміри, Дан не повірив би, що вона на таке здатна, якби не побачив на власні очі. З неприємним шипінням Улінт кинувся геть.

Лотті знесилено опустила зброю Нойя. Ніжна рука герцогині, не звиклої до таких зусиль, безсило повисла, а пальці розтиснулися, випускаючи чарівний предмет.

Тук вискочив з-за каменю, розмахуючись сокирою, і за мить вона полетіла. обертаючись у повітрі.

Вершник налетів на Лотті, збиваючи її з ніг і опускаючи меч.

Лезо сокири зустрілося з першокласною сталлю, вибиваючи оберемок іскор.

Сила кидка була такою, що вершник похитнувся, а Тук вже нісся слідом за своєю зброєю, проклинаючи лицаря, на чім світ стоїть.