Розділ 39

Втративши одного з Тих, що говорять з Темрявою, Старший жрець змушений був особисто взяти участь у нападі на прикордонне селище. На відміну від південних кордонів, західні кордони Імперії охоронялися слабко - зазвичай там було спокійно. До того ж Вігнур посприяв реалізації плану. І без того нечисленний гарнізон вирушив на північ захищати резиденцію намісника, тож вихованці зайшли у селище майже безперешкодно.

Старший жрець із своїм супутником знаходилися на деякій відстані, вибравши місце на зручному пагорбі. звідки селище було добре видно.

Вихованців було усього четверо, та для мирних мешканців селища цього було більш, ніж достатньо. Чоловіки намагалися чинити хоч якийсь опір. Над селищем стояв жіночий вереск. Зайнявся чийсь хлів, і Старшому жерцеві це було на руку. За розрахунками Вігнура, сюди мав прибути віконт із своїми бійцями, після чого вихованців відвели б, даючи можливість віконту здобути лаври переможця.

У нічній темряві полум'я пожежі було видно здалеку, і Старший жрець сподівався, що віконт з'явиться досить швидко. Після трагічної зустрічі з пекельним гончаком плани Старшого жерця дещо змінилися. Відданий йому стрибун залишався у резерві і, на відміну від інших вихованців, яких вдалося підняти з укриттів і один з яких загинув від лап пекельного гончака, не приймав участі у нападі на селище. І тепер Старший жрець планував зробити дещо, що піде врозріз із планами Вігнура. Перспектива вислужитися перед Темними Хазяями переважувала будь-які плани на зміну влади в Імперії.

З доступної бібліотеки чіпу Старшому жерцеві було відомо, що у розпорядженні Темних Хазяїв є набагато приємніші місця, ніж світ Владики, де Старшому жерцеві постійно доводилося займатися брудною роботою. Якщо він зможе принести Імператорський кірт, у їхній владі буде зорганізувати йому таку приємну відпустку довжиною у життя. Щодо того, як передати трофей Темним Хазяям, у Старшого жерця були деякі міркування.

Та з цим можна розібратися пізніше. А зараз потрібно трохи змінити план.

Він посунувся ближче до свого супутника і щось неголосно промовив. Той згідно закивав головою, а Старший жрець обережно спустився з пагорба і у супроводі стрибуна рушив у напрямку маєтку Гейброна. Не те, щоб він збирався зруйнувати плани Голови Ордену караючих, та насправді у віконта було вже достатньо часу, щоб скористатися Імператорським кіртом і зачати спадкоємця, з ким би він не збирався це зробити.