Розділ 29

Знову Старший жрець опинився в горах. На захід від баронства Мальрок, за перевалом, лежав великий клапоть землі, непридатний для сільського господарства, зате придатний для розміщення укриттів з вихованцями. Майже незаселена місцевість, у якій де-не-де зустрічалися люди печер, простягалася на південь від кордонів Імперії, і до самого південного узбережжя західного континенту.

Важкопрохідні місця і такий же берег мали погану репутацію через те, що тут часто бачили нечисть. Та навіть якби у них була добра репутація, робити тут немає чого - ані мисливцям, ані рибалкам. Власне, тому Імператор і не поспішав включати їх до складу Імперії, хоча неодноразово мав нагоду це зробити. Це був би великий клопіт, адже зачищення гористої місцевості вимагало неабиякої кількості солдатів, на яких у випадку зустрічі з нечистю очікувала загибель, оскільки без спеціальних вмінь здолати монстрів, які чудово себе почувають серед скель, майже неможливо.

Вартові теж не встигли сюди дістатися. А тепер одну з них викрадено віконтом, а друга втратила змогу користуватися талісманом через вагітність. Хазяїн замку Мальрок вирушив на пошуки вкраденої дівчини, і сили Вартових розпорошені, як ніколи. Якщо Старшому жерцеві вдасться зібрати наявні сили в кулак і вдарити зненацька, результат може бути вельми й вельми цікавим. Та для цього необхідно зробити ще багато роботи.

Саме тому Старший жрець невтомно крокував пустельною місцевістю у супроводі Тих, що говорять з Темрявою, і стрибуна. Тепер він був не сам, хоча більшості з його соратників, вцілілих після руйнування Малої Цитаделі, надав притулок Вігнур.

Платою за це послужила чимала колекція кірту з Малої Цитаделі, і Старший жрець добре пам'ятав, як при вигляді цих скарбів у очах Вігнура спалахнула жадібність. Старший жрець залишив собі лише кілька найцінніших артефактів. Малу Цитадель все одно не відродити, а лояльність Вігнура наразі є найважливішою.

Старшому жерцеві вже довелося використати невеликі наявні резерви для створення проблем Імператору на західному кордоні, на північ від маєтку Гейброна. З переляку, Імператор кинув туди мало не цілу армію, адже підлеглі Старшого жерця, хоча й нечисленні, діяли влучно. Вирізали сім'ю намісника провінції, і Імператор, хоч-не-хоч, був змушений відрядити туди велику кількість сил. За таких умов, другий удар по західному кордону поставить Імператора у складне становище. Тоді на перший план вийде віконт Гейброн з невеликим загоном, який мужньо захистить місцеве населення.

Якщо Імператор все ж таки сподобиться надіслати гвардію, вона буде нещадно вирізана вихованцями, тоді як людей віконта вони майже не зачеплять. Віконт стане героєм, отримає грунтовні підстави знаходитися у своєму маєтку протягом наступного року, а руки Імператора ще більшою мірою будуть зв'язані.

Зі свого боку, Старший жрець із Вігнуром допоможуть віконту підтримувати таке реноме, влаштовуючи періодичні набіги рейдерів. Викрадення селянина в одному місці, вбитий солдат в іншому - чутки розповзаються швидко, і Старший жрець сподівався, що врешті-решт зможе контролювати хід подій зовсім невеликими силами.