Розділ 24

При думці про Норіссу руки мимоволі стиснулися в кулаки, натягуючи повід. Добре вишколений кінь сповільнив хід, нашорошуючи вуха: чого хоче хазяїн?

Перед ними височіли вкриті першим снігом гори, а єдина дорога, якою рухався загін, вела до перевалу. Дан розрахував час у такий спосіб, щоб опинитися на перевалі близько опівдня, не повторюючи помилки Норісси і Теміра, яким довелося заночувати у печері.

Загін Вартового був невеликим, але вельми різношерстим. Поруч із сером Вартовим їхав Конфідус в обладунках та з велетенським мечем на перев'язі. Сам Дан, подібно до Зерда, віддавав перевагу легкій кольчузі скрізь, де це було можливо.

За ними - сюрприз! - їхали Лотті і Лекстер.

Останнім йшов кінь Тука. який влаштував свою сокиру у спеціальних піхвах позаду сідла, щоб мати можливість швидко її дістати.

Цього разу герцогиня була у чоловічому вбранні, під яке навіть одягла тоненьку як сіточка кольчугу. Під високою хутряною шапкою не одразу можна було роздивитись, що це жінка.

Невідомо, чи спало б на думку Дану запросити її до загону, якщо Лотті сама не виявила б такого бажання. Уся справа була в тому. що Зерд залишився у замку. Спочатку Лотті сподівалася, що він буде супроводжувати Дана, і на час його відсутності у неї були плани ближче зблизитися з Нью, щоб розвідати, що то за одна - його нова коханка.

Та дізнавшися, що Зерд залишається, і уявивши, як буде щодня бачити їхнє воркування, що було для Лотті огидним, вона пізно увечері заявилася до кімнати Дана, як завжди зі зброєю, і оголосила, що має мати намір їхати з ним.

Напівроздягнений Дан вже готувався до сну, і поява жінки спочатку змусила його зніяковіти. Та поки Лотті виголошувала свою промову, прийшла думка: буде навіть краще, якщо ця небезпечна жінка із своєю зброєю буде знаходитись подалі від Нью, і несподівано для себе Дан погодився. Втім, попередивши, що панькатися з нею ніхто не буде, і якщо вони з Лекстером не в змозі будуть витримувати темп походу, їм доведеться самостійно повертатися до Мальроку.

Однак герцогиня трималася гідно. Тільки час від часу Дан бачив, як вона закушувала губу, чи то намагаючись стримати сльози, чи то від болю у натертих сідлом сідницях. А Дан добре знав, що таке з ранку до вечора їхати верхи, не маючи звички до сідла.

Ще одним аргументом на користь присутності Лотті була її зброя. Крім того, що Дан не сумнівався у її ефективності, адже почув про це не тільки від Лекстера, а й дізнався від Амеда, який був свідком і мало не став жертвою застосування такої зброї підручними герцога біля порталу в горах.

Щоправда, Лотті приховала, що у неї залишилось всього кілька зарядів, а у Лекстера - трохи більше. Вогнепальну зброю герцогу надавали представники Нойя, і вона була одноразовою, містячи близько 10 зарядів. Нойя зовсім не були зацікавлені в тому, щоб зробити герцога занадто сильним, тому зброя мала додаткові хитрі обмеження, підкоряючись тільки своєму власнику.

Суахіль теж ув'язалася за загоном. Іноді вона показувалася на очі, зло оглядаючи вершників, а потім знову щезала серед дерев.

Дан не уявляв, який вплив на чарівного птаха може здійснити частинка Чорного Серця, тому вважав за краще залишити все, як є.

Те, що Суахіль почувала себе відносно нормально, наскільки можна вважати нормальним стан, у якому знаходився птах, давало підстави вважати, що Норісса жива.