Розділ 21

Західний вітер, який приніс на перевал снігові хмари, дістався і до замку Мальрок. Пролітаючи над рівниною, він кружляв опалим листям і затягував нічне небо похмуро-сірою пеленою з хмар, які, здавалося, набігали звідусіль. Важкі, наповнені снігом, вони пливли так низько, що мало не торкалися верхівок замкових веж.

Тук із тривогою подивився на небо.

Горбун і неперевершений майстер бойової сокири прибув до замку разом із Даном, приєднавшись до нього на копальнях, коли довелося відбивати напад нечисті. Його фізична вада не заважала йому користуватися незмінним успіхом у жінок. та все ж Тук сумував за знахаркою Треєю, яка залишилася з еридіанами на західних землях.

Не схотіла покинути рідні місця, і тільки проводила Тука побажанням, щоб його стручок скоріше відсох. Тоді, мовляв, скоріше повернеться. У відповідь Тук лише відсалютував їй сокирою.

Добрі були часи! Жодного дня не обходилося без гарної бійки.

Але Тук і тепер не сумував. З тієї метушні, що піднялася у замку після появи Суахіль, він, хоч і не був з Даном у лісі, розумів, що насувається щось велике. А отже, і для старого Тука буде справа.

У світлі смолоскипів двором замку, ніби океаном, перекочувалися людські хвилі. Скрізь кипіла робота. Чоловіки лагодили зброю та обладунки, а Дан намагався визначитись - кого з бійців він візьме із собою, а хто має залишись для охорони замку. Він не сумнівався, що, завдавши одного удару, ворог не забариться із наступним. Виманивши Дана із замку, він атакує Мальрок у сподіванні дістатись до Вартової Нью. Та не виключено, що його метою може стати і маленька зв'язкова - Естела.

З огляду на зміни, що відбувалися із Суахіль, Дану довелося звернутися до дівчинки із проханням хоч якось прояснити ситуацію.

Пригадавши гострий аромат трав, за допомогою яких Естела входила у транс, Дан скривився. Цей запах викликав у нього головний біль. Та довелося терпіти.

Та все одно Естела повідомила небагато. На перевалі Норіссу було викрадено особою королівської крові. І ще дівчинка вказала напрямок на захід.

Дан, на жаль, не дуже розбирався у імператорському родоводі й не міг висунути жодних версій, тому вирішив вчинити найпростіше: він із загоном вирушить по слідах Норісси і буде розбиратися на місці.

Ще Дан не міг визначитися з тим, чи варто лаяти себе за те, що відпустив Норіссу і Теміра без додаткової охорони. З одного боку, він міг наполягати на своєму. З іншого, примусити до чогось силою двох преміальних бійців не виглядало можливим. Може, в чомусь вони й поступалися справжнім зміненим, та все одно швидкість їхньої реакції вражала, і Дан розумів, що людині, навіть носію Чорного Серця не суперничати з ними. На мить накотила заздрість, і вже вдруге у Дана виникла думка: може самому лягти до анабіозної камери на перетворення? Ось знайде Норіссу, і тоді поміркує над цим.

Врешті-решт, вона зробила свій вибір. І Дан вирішив викинути ці думки з голови.

Він рішуче попрямував до кімнати Нью.