Розділ 11

Імперська влада, Орден караючих і Сірі жерці існували у складних взаємовідносинах. Інакше і бути не могло. Постійні набіги нечисті і демів, скеровувані Сірими жерцями, особливо на віддалених теренах Імперії, виправдовували існування Ордену караючих і давали змогу Імператору усувати руками караючих будь-яких неугодних йому осіб чи організації.

Зокрема, у таким спосіб йому вдалося витіснити еридіан, яких оголосили єретиками, у прикордонні райони, фактично зробивши поселення цих суворих і працьовитих людей першим бра'єром на шляху нечисті.

Було б невірним вважати, що Сірі жерці якимось чином підпорядковувалися Імператору. Та, як не крути, Імперія була найбільшим ринком для збуту знайденого за допомогою нечисті кірту. Заселене демама узбережжя Південного континенту не могло стати таким ринком через бідність і дикість. Тільки Сірі жерці, з їхніми варварськими ритуалами, могли утримувати в покорі дикі племена демів, а, відповідно, регулювати частоту їхніх набігів на імперські землі.

В цьому Сірі жерці були надзвичайно вигідними для імперської влади. Якби не вони, то нічого б не заважало демам навалитися незліченними ордами спочатку на прибережні баронства, а потім і на канонічні землі Імперії, і наслідки цього могли б стати для імперської влади фатальними.

Таємна імперська канцелярія підтримувала постійний зв'язок з верхівкою Сірих жерців, доходячи компромісу по тих питаннях, що становили взаємний інтерес.

Чого гріха таїти, навіть у імператорській скарбниці значна частина магічних предметів, які в цьому світі називали словом "кірт", була свого часу добута вихованцями Тих, що говорять з Темрявою. А в цьому світі саме кірт є найбільшою силою, з якою не можуть суперничати усі інші скарби імператорської скарбниці.

Гроші, дорогоцінності - не йшли в жодне порівняння з могутністю кірту.

Викрадення Норісси потребувало скоординованих дій всіх трьох основних сил Імперії, однак воно не було спланованим заздалегідь.

У цій справі віконту із самого початку щастило. Спочатку вдалося викрасти кірт з Імператорської скарбниці.

Звичайно, він робив це не сам - не обійшлося без допомоги караючих, яким Імператор змушений був надати доступ у найпотаємніші куточки столиці, нібито для пошуку злочинців, пов'язаних із нечистю.

Такою була ціна послуг, які багато років надавав йому Орден караючих за взаємною домовленістю.

Далі кірт потрібно було сховати від шукачів Імперії, і віконт Гейброн вибрав для цього віддалену територію на узбережжі, де знаходилися численні укриття нечисті. Однак, на нещастя віконта, втрутилися Вартові, яким вдалося перехопити кірт, вирвавши його з лап монстра. Просто пощастило, що вони не знайшли Того, що говорить з Темрявою, який, власне, керував діями монстра.

Про втрату кірту віконт дізнався згодом, і тут йому знову пощастило. Розуміючи своє принижене положення, по суті бідного родича в королівській родині, віконт рано усвідомив, що йому потрібна власна мережа інформаторів. Він повинен знати про те, що відбувається в Імперії, мало не краще за самого Імператора. Тоді, можливо, доля подарує йому шанс на те, про що він завжди мріяв, - зійти на трон.

І доля подарувала йому шанс, щоправда не зовсім такий, як він розраховував, та звести на престол свого майбутнього сина також було для нього межею бажань.

При цьому віконт був далекий від того, щоб вважати себе державним злочинцем. Хоча потайки він плекав ідею державного перевороту, віконт був упевнений - Імператор першим порушив закон, приховуючи від підданих таємницю народження сина. А отже, віконт повинен зробити все необхідне, щоб повернути трон законному спадкоємцю. І він подбає про те, щоб цей законний спадкоємець виявився його сином.

Окрім імператорського кірту зі скарбниці вдалося поцупити ще кілька цінних речей. Зокрема, обручі, що пригнічували волю людини. перетворюючи її, фактично, на маріонетку хазяїна. Один з таких обручів наразі був одягнутий на шию Теміра.