Розділ 8

Ближче до опівночі лапатий сніг, який повільно кружляв у повітрі, змінився пронизливим зустрічним вітром. Суахіль квапилася подолати перевал, оскільки на східному схилі, порослому лісом, їй буде простіше знайти схованку.

Пориви вітра кидали її з боку в бік, варто було піднятися трохи вище. Тому вона намагалася триматися над самими верхівками скель. Будь якої миті з-за них можуть виринути летючі тварюки, які не залишать птаху шансів у відкритому небі.

Світло повного місяця де-не-де пробивалося крізь хмари, дозволяючи тримати напрямок.

Коли Суахіль досягла перевалу, вітер нарешті розігнав хмари, і тільки поодинокі повільно пропливали на фоні місяця. Холод підсилювався, і Суахіль відчувала. що вибивається з сил. Вона народилася на чарівному острові з лагідним кліматом і ніколи не залишала його до тієї миті, коли відчула поклик розшукати Норіссу, майбутню Вартову.

Досі Суахіль щастило. Із властивою усім чарівним птахам здатністю передбачати небезпеку, зазвичай їй вдавалося вчасно уникати неприємностей. Та цього разу у неї просто не було вибору. Вона повинна дістатися до замку Мальрок і попередити Вартового Дана, того, хто має більше сил і можливостей визволити Норіссу, ніж її власні.

Вітер рвонувся їй назустріч, скуйовджуючи пір'я, а на фоні місяця з'явилася зловісна тінь з крилами.

Суахіль ледве встигла кинутися вниз, як летюча тварюка опинилася там, де щойно був птах. У темряві очі чудовиська світилися, відбиваючи світло місяця, а сморід, що виходив із роззявленої пащі, долетів до Суахіль за півтори десятки метрів.