Глава 77. Виклик Порожнечі

Лун Вейшень стояв на краю скелі, вітер шалено розвівав його волосся. Порожнеча всередині нього кипіла. Лун Вейшень холодно і зухвало кинув у темряву:

— Ти тільки і можеш, що пафос казати. Ну давай сразимося. Якраз дізнаємося, хто з нас сильніший.

На мить усе навколо завмерло.

А потім повітря розірвалося з оглушливим тріском.

Бездушна версія матеріалізувалася перед ним повністю — не як привид, а як реальна, фізична істота. Його очі були двома бездонними прірвами, а навколо тіла клубочився абсолютний морок, що поглинав навіть світло двох місяців.

Він повільно посміхнувся — посмішкою, в якій не було нічого людського.

— Ось як... — його голос став глибшим, сповненим холодної втіхи. — Нарешті ти перестав прикидатися. Добре. Я чекав цього моменту 100 000 років.

Він підняв руку, і простір навколо них обох почав розколюватися. Скеля під ногами затремтіла, тріщини почали розповзатися в усі боки, а небо над ними почорніло, ніби хтось вимкнув зірки.

— Ти хочеш знати, хто сильніший? — бездушна версія зробила крок уперед. — Тоді давай. Без обмежень. Без ігор. Просто ми двоє — справжній ти і той, ким ти намагаєшся не бути.

Він клацнув пальцями.

І світ навколо них зламався.

Гори внизу почали розпадатися на атоми. Повітря перетворилося на чисту порожнечу. Навіть час почав спотворюватися — секунди розтягувалися і стискалися.

Бездушна версія підняв руку, і величезна хвиля абсолютної Порожнечі ринула на нього — не техніка, не атака, а саме відсутність усього.

— Покажи мені, наскільки ти «змінився», — холодно кинув він. — Або просто здайся і стань мною знову.

У таборі далеко від них

Лунь Хуа раптом різко схопилася, її очі стали срібними, як повний місяць. Вона затремтіла всім тілом.

— Лун...! — прошепотіла вона в жаху. — Я відчуваю... дві абсолютні Порожнечі. Вони зіткнулися. Це... це не просто битва. Це... кінець усього, якщо вони не зупиняться.

Лі Чен теж вибіг з намету, блідий як смерть.

— Сестро Лунь Хуа... що відбувається?! Я відчуваю, ніби весь світ зараз зникне!

Він і його бездушна версія стояли один навпроти одного на краю розколотої реальності.

Битва почалася.